Процесуальний статус потерпілого від воєнних злочинів: проблеми реалізації та гарантії захисту прав

Анотація

У статті досліджено процесуальний статус потерпілих від воєнних злочинів у контексті сучасної збройної агресії проти України та проаналізовано ключові проблеми реалізації їхніх прав. Зазначено, що значне зростання кількості воєнних злочинів актуалізує необхідність комплексного нормативного врегулювання участі потерпілих у кримінальному провадженні. Розкрито особливості правового становища потерпілого за Кримінальним процесуальним кодексом України та визначено чинники, які ускладнюють визнання статусу потерпілого, доступ до правосуддя, участь у процесуальних діях і доведення шкоди в умовах війни. Особлива увага приділена аналізу підходів Міжнародного кримінального суду щодо тлумачення поняття потерпілого, форм участі, гарантій захисту та компенсаційних механізмів. Порівняння національних і міжнародних стандартів дозволило визначити суттєві прогалини українського законодавства, зокрема відсутність спеціальних процедур для жертв воєнних злочинів та недостатній рівень їх захисту.

У статті сформульовано напрями вдосконалення кримінального процесуального законодавства України: забезпечення обов’язкового інформування потерпілих, розширення доступу до матеріалів провадження, використання дистанційних форм участі, запровадження категорії «вразливих потерпілих», ухвалення закону про компенсацію жертвам міжнародних злочинів та створення спеціального механізму цивільних позовів у межах кримінального провадження. Зроблено висновок, що Міжнародний кримінальний суд створив найбільш розвинуту систему участі жертв у процесі, засади якої мають бути інтегровані до національного кримінального процесу щодо розслідування воєнних злочинів та їх судового розгляду. Українське законодавство сьогодні стає на шлях запровадження таких стандартів, що зумовлює потребу адаптації національної моделі відповідно до міжнародного досвіду. Удосконалення кримінального процесуального законодавства повинно орієнтуватися на імплементацію міжнародних стандартів, рекомендацій Міжнародного кримінального суду, а також врахування фактичних викликів, з якими стикаються потерпілі від воєнних злочинів. Автором визначено загальні напрями нормативного врегулювання окреслених проблемних питань.