Криміналістичні методи ідентифікації осіб за відбитками пальців та біометричними даними
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.06.3.28Ключові слова:
автоматизовані системи, біометричні дані, відбитки пальців, дактилоскопія, захист персональних даних, ідентифікація особи, криміналістика, правоохоронна діяльність, розпізнавання обличчя, судова експертизаАнотація
У статті розглядаються сучасні криміналістичні методи ідентифікації осіб за відбитками пальців та біометричними даними, які є одним із ключових напрямів розвитку судової експертизи та правоохоронної діяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства. Автор акцентує увагу на історичних передумовах використання дактилоскопії, що має багатовікову історію, її науковому обґрунтуванні, а також практичному значенні у виявленні й розкритті злочинів різного ступеня складності. Значну увагу приділено аналізу сучасних автоматизованих інформаційних систем, які забезпечують швидкий пошук і порівняння відбитків пальців у масштабних національних і міжнародних базах даних, що дозволяє оперативно ідентифікувати осіб навіть за мінімальною кількістю біометричних ознак.
Окремо досліджуються перспективи інтеграції таких систем із міжнародними криміналістичними реєстрами, що сприяє підвищенню ефективності боротьби з транснаціональною злочинністю, зокрема у справах, пов’язаних із тероризмом, торгівлею людьми та організованою злочинністю. У статті також детально розглядаються сучасні біометричні технології, такі як розпізнавання обличчя, райдужної оболонки ока, голосу та інших унікальних параметрів людини, які дедалі частіше застосовуються як допоміжні або альтернативні інструменти ідентифікації в правоохоронних органах та системах безпеки. Підкреслюється важливість комплексного підходу, що передбачає поєднання класичних дактилоскопічних методів із новітніми біометричними засобами, що дозволяє значно підвищити точність і надійність криміналістичних досліджень, мінімізувати помилки і виключити ймовірність плутанини між особами. Також у статті розглядаються актуальні проблеми правового регулювання використання біометричних даних, етичні аспекти збору та обробки такої інформації, ризики порушення права на приватність, а також виклики, пов’язані з кібербезпекою і можливим зловживанням біометричними базами.
Зроблено висновок, що вдосконалення криміналістичних методів ідентифікації осіб за відбитками пальців та біометричними характеристиками є необхідною умовою підвищення ефективності боротьби зі злочинністю, проте воно вимагає ретельного балансування між потребами безпеки та дотриманням основоположних прав і свобод людини, що має бути закріплено на законодавчому рівні й підтримуватись у судовій практиці.
Посилання
Антонюк П.Є., Білоус І.В., Крилевич Р.Б. та ін. Використання дактилоскопічних сканерів підрозділами Національної поліції України: методичні рекомендації. Київ: Національна академія внутрішніх справ, 2021. 30 с.
Негребецький В. Біометричні технології в криміналістиці: функції та можливості використання. Київ, 2021. 45 с.
Захаров В.П., Рудешко В.І. Біометричні технології в XXI столітті та їх використання правоохоронними органами: посібник. Львів: ЛьвДУВС, 2015. 492 с.
Книженко С.О. Дактилоскопічний облік в Україні: правове регулювання та перспективи удосконалення. Київ, 2023. 68 с.
Міністерство внутрішніх справ України. Інноваційні методи, засоби та технології в криміналістиці. Київ, 2024. 110 с.
Шульженко А.В. Кримінально-процесуальне право та криміналістика: сучасні аспекти. Київ, 2024. 152 с.
Козьяков Р.С. Біометричні методи ідентифікації безвісно зниклих осіб. Київ, 2015. 88 с.
Полтавський А.О. Криміналістика і судова експертиза: теорія та практика. Київ, 2019. 190 с.
Закон України «Про захист персональних даних». Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 34, ст. 481. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text (дата звернення 27.09.2025).
INTERPOL. Fingerprint Database Guidelines. Lyon, 2019. 150–160 p.
Buolamwini J., Gebru T. Gender Shades: Intersectional Accuracy Disparities in Commercial Gender Classification. MIT Media Lab, 2018. 45–60 p.
Коваленко І.В. Сучасні тенденції криміналістики в Україні. Львів, 2022. С. 120–135.
Miller D. Forensic Science and Criminal Investigation. London, 2021. P. 65–80.
Національна поліція України. Звіт про використання систем автоматичного порівняння відбитків пальців. Київ, 2023. С. 200–215.
Європейська конвенція про екстрадицію від 13 грудня 1957 р. Рада Європи. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_033#Text (дата звернення 29.09.2025).
Interpol. Global AFIS Standards and Integration Report. Lyon, 2020. 102 p.
Europol. Biometric Data Exchange in the EU Criminal Justice System. The Hague, 2022. 54 p.
Левченко О.В. Використання систем AFIS у криміналістичній ідентифікації: проблеми впровадження. Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2021. 88 с.
МВС України. Концепція створення Національного центру біометричних даних. Київ, 2024. 74 с.
Nguyen T., Smith J. AI Applications in Forensic Fingerprint Recognition. New York: Springer, 2023. 113 p.
Волошин І.М. Алгоритмічна упередженість у біометричних системах: етичний аспект. Харків: Право, 2023. 69 с.
Нікітін С.О. Поведінкові біометричні технології у криміналістиці. Одеса: ОДУВС, 2022. 97 с.
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України. Звіт про стан кіберзахисту державних баз даних. – Київ, 2024. – 41 с.
Amnesty International. Biometric Surveillance and Human Rights. London, 2022. 58 p.
Council of Europe. Biometric Data Cooperation Programme. Strasbourg, 2024. 83 p.
European Commission. Eurodac Reform Proposal 2025. Brussels, 2025. 132 p.
General Data Protection Regulation (EU) 2016/679. Official Journal of the European Union, 2016. 104 p.
Коваленко І.В. Інновації у криміналістичній освіті України. Львів: ЛНУВС, 2023. 29 с.
Miller D. Ethics and Law in Biometric Identification Systems. Oxford, 2023.111 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В. Р. Голуб, А. С. Крижановський

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.