Алгоритми дій слідчого під час розслідування порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості

Анотація

У науковій статті здійснено комплексне дослідження проблемних аспектів досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтею 406 Кримінального кодексу України, що стосуються порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості. Автором проведено системний аналіз норм чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства, положень військових статутів, а також вітчизняної й міжнародної практики їх застосування. Окрему увагу приділено огляду наукових позицій щодо сутності складу злочину, особливостей суб’єктивної сторони та специфіки доказування обставин, що мають значення для правильної кваліфікації діянь військовослужбовців. Проаналізовано статистику зареєстрованих кримінальних проваджень за 2020–2025 роки, що демонструє коливання кількісних показників і свідчить про низький рівень завершення досудового розслідування з направленням обвинувальних актів до суду. Така динаміка пояснюється наявністю як об’єктивних чинників (зміна умов воєнного стану, складність збору доказів у бойовій обстановці, специфіка військових частин), так і суб’єктивних – недостатня кваліфікація окремих слідчих, недосконала взаємодія з командуванням, відсутність єдиної методики розслідування. У роботі визначено коло основних труднощів, що виникають під час документування таких правопорушень: проблеми встановлення безпосередніх учасників конфлікту, доведення наявності прямого умислу, з’ясування мотивів протиправної поведінки, отримання достовірних свідчень очевидців, а також реконструкції послідовності подій за обмежених можливостей проведення слідчих (розшукових) дій. На основі узагальнення практики запропоновано поетапну методику організації досудового розслідування – від моменту внесення відомостей до ЄРДР і проведення першочергових слідчих дій до повідомлення особі про підозру та завершення кримінального провадження. Обґрунтовано необхідність своєчасного огляду місця події, детального допиту свідків і потерпілих, використання можливостей судових експертиз, зокрема трасологічних, психологічних і військово-статутних, а також застосування цифрових джерел доказів (відеозаписів, OSINT-даних, матеріалів службових перевірок). Акцентовано увагу на важливості ефективної взаємодії між слідчими, прокурорами, військовими командирами та експертними підрозділами, що забезпечує повноту та об’єктивність зібраних доказів. Зроблено висновок, що удосконалення методики розслідування злочинів, передбачених статтею 406 КК України, сприятиме підвищенню якості доказування, забезпеченню принципу невідворотності покарання та зміцненню військової дисципліни у Збройних Силах України. Рекомендації, сформульовані у статті, мають практичну цінність і можуть бути використані в діяльності слідчих, прокурорів, юристів, а також у науково-дослідній і навчальній роботі.