Деякі проблемні питання зловживання процесуальними правами сторонами кримінального процесу в умовах особливого періоду

Анотація

Стаття присвячена аналізу проблематики зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження в умовах особливого періоду, що набуло особливої гостроти та стало деструктивним чинником, який істотно шкодить національній безпеці та ефективності правосуддя. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення якісних трансформацій кримінального процесуального права та механізмів реалізації процесуальних прав учасників кримінального процесу в умовах воєнного стану ті дії принципу lex specialis. Встановлено, що у доктринальному плані сутнісна межа між зловживанням і порушенням прав полягає у формальній законності дій у межах здійснення суб’єктивного права, але їх невідповідності фактичній правомірній меті реалізації своїх правових можливостей. Визначено, що зловживання процесуальними правами розглядається як умисне використання наданих законом правових можливостей усупереч їхньому основному правомірному призначенню, що створює перешкоди для належного перебігу кримінального провадження. Зазначено про необхідність дослідження проблематики термінологічної суперечливості категорії «зловживання процесуальними правами», оскільки «незаконного права» не існує, і якщо діяльність особи виходить за межі закону, вона його порушує і несе відповідальність.

Доведено, що зловживання процесуальними правами порушує баланс інтересів сторін, затягуючи вирішення справи. Законодавець, зокрема через проєкт Закону № 11387 фактично прирівнює зловживання правом до неповаги та інших процесуальних правопорушень. Розглянуто суб’єктний склад зловживання і вказано на те, що до нього доцільно відносити і суд. Вказано на те, що суд здійснює зловживання процесуальними правами шляхом необґрунтованого затягування розгляду справ та надмірного застосування тримання під вартою, коли такий запобіжний захід не виправданий.

Зроблено висновок про те, що розв’язання проблеми зловживання процесуальними правами потребує розроблення чітких критеріїв визначення самого факту зловживання процесуальними правами, створення ефективних механізмів реагування на досліджувані негативні прояви, запровадження цифрового моніторингу дотримання процесуальних строків та забезпечення належного судового контролю.