Проведення експертизи як форма участі експерта у кримінальному провадженні

Анотація

Автором статті проведено аналіз сучасного стану правового регулювання та наукових розробок у сфері використання спеціальних знань експерта під час його залучення для проведення експертизи у кримінальному провадженні. Увагу сконцентровано на проведені експертизи саме як форми участі експерта у кримінальному судочинстві. На підставі проведеного дослідження визначено, що проведення експертизи є складною процесуальною дією, що складається з певних етапів, а саме: залучення експерта за дорученням або на договірних умовах та використання спеціальних знань експертом під час здійснення експертного дослідження, результатом якого є складання висновку. Здійснено ґрунтовний аналіз кожного етапу проведення експертизи під час кримінального провадження, за результатом якого автором зазначено про необхідність закріплення в положеннях кримінального процесуального законодавства чіткої форми процесуального документа як юридичної підстави проведення експертизи, а також доповнення щодо обов’язку інформування про факт та мету залучення експерта. Автором визначено необхідність дотримання певного алгоритму дій під час залучення експерта для проведення експертизи, що передбачає встановлення підстав для проведення експертизи, збір даних для проведення дослідження, ухвалення рішення про проведення експертизи та формулювання питань перед експертом, під час якого необхідним є окреме залучення спеціаліста для участі в підготовці необхідного переліку запитань. Акцентовано увагу на дотриманні порядку надання висновку експерта з врахуванням особливостей та вимог на всіх етапах проведення експертизи. Досліджуючи проведення експертизи як форму участі експерта у кримінальному провадженні, автором наголошено про важливість визначення фактичних підстав її проведення, перевірки належності та якості об’єктів дослідження, врахування особливостей призначення експертизи та порядку залучення експерта, алгоритму використання спеціальних знань, якими володіє експерт, а також дотримання вимог щодо складання та оцінки висновку експерта як самостійного процесуального джерела доказів, що повинно відповідати критеріям належності, допустимості, достатності та достовірності.