Угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні як одна з компромісних форм вирішення правового конфлікту у воєнний час

Анотація

У статті розглядається інститут угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні як одна з компромісних форм вирішення правового конфлікту в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення ефективності та оперативності правосуддя в період збройної агресії, коли навантаження на правоохоронну систему суттєво зростає, а ресурси держави обмежені. Аналізуються нормативно-правові засади укладення угоди про визнання винуватості, зокрема положення Кримінального процесуального кодексу України, судову практику та підходи науковців щодо природи цієї угоди як прояву процесуального компромісу. Окрема увага приділяється особливостям реалізації такого інституту під час воєнного стану, коли держава вимушена шукати баланс між забезпеченням справедливості, дотриманням прав людини та потребою швидкого реагування на кримінальні правопорушення. У статті розкривається сутність угоди як інструменту, що дозволяє уникнути затягування судових процедур, зменшити навантаження на суди та органи досудового розслідування, а також сприяє ресоціалізації осіб, які визнають свою вину. Здійснено аналіз ризиків, пов’язаних із можливим зловживанням угодами у воєнний час, зокрема щодо справ, які мають суспільний резонанс або стосуються злочинів проти основ національної безпеки. Обґрунтовується, що застосування угоди про визнання винуватості у таких умовах має здійснюватися з дотриманням принципів змагальності, добровільності та пропорційності покарання. У результаті зроблено висновок, що дана форма процесуального компромісу є важливим елементом сучасної кримінальної політики України, яка орієнтується на гуманізацію та ефективність правосуддя навіть за умов воєнного стану. Додатково підкреслюється важливість розвитку правосвідомості громадян, удосконалення судової практики, підвищення кваліфікації правників, зміцнення гарантій законності, об’єктивності, прозорості, довіри та стабільності правового регулювання у сфері кримінального процесу, а також впровадження інноваційних механізмів цифровізації правосуддя.