Особливості судочинства Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу

Анотація

Метою створення 19 січня 1946 року Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу (Токійського трибуналу) після Другої світової війни було притягнення до відповідальності керівників Японської імперії за скоєння воєнних злочинів, злочинів проти миру та злочинів проти людяності. Юрисдикція Токійського трибуналу поширювалась на вищих державних та військових осіб, відповідальних за підготовку, планування, розв’язання та ведення агресивної війни, а також за вчинення воєнних злочинів, злочинів проти миру та злочинів проти людяності.

У статті на основі проведеного аналізу розглянуто особливості судочинства Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу. Акцентується увага на внесок Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу у розвитку сучасної системи міжнародного кримінального правосуддя. Розглянуто питання історико-правового досвіду діяльності Токійського трибуналу, роблячи висновки про його подальше значення для розвитку міжнародних правових механізмів щодо притягнення до відповідальності за вчинення воєнних злочинів, злочинів проти миру та злочинів проти людяності. Проведено порівняння із судочинством Нюрнберзького міжнародного військового трибуналу. Підкреслюється роль Токійського трибуналу у розвитку міжнародного гуманітарного права, а також у подальшому формуванні моральних і правових засад діяльності таких інституцій, як Міжнародний кримінальний суд.

Також у статті проведено наукове дослідження особливостей судочинства Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу, що відіграє важливе значення для подальшого розуміння розвитку міжнародного кримінального права, визначення принципів відповідальності за вчинення воєнних злочинів та формування механізму справедливості, що лягли в основу діяльності міжнародних інституцій.

Авторами зроблено висновок про організацію та процедуру судочинства Токійського трибуналу, недотримання задекларованого принципу двомовності судового процесу, вибірковість виду покарання, відсутність забезпечення невідворотності покарання для всіх заявлених злочинців та тривалість судового процесу.

Наданий довідковий матеріал щодо відповідних положень міжнародного гуманітарного права, а також наведені окремі історичні приклади.