Обов’язок покарання за порушення прав людини за міжнародним правом

Анотація

Вказується, у сучасному міжнародному праві питання забезпечення невідворотності покарання за порушення прав людини має особливе значення. З огляду на посилення міжнародної відповідальності держав і окремих осіб за тяжкі злочини проти людства, реалізація обов’язку покарання постає не лише як правовий, а й як морально-політичний імператив світової спільноти. Саме цей принцип визначає здатність міжнародної спільноти адекватно реагувати на злочини, що посягають на найвищі цінності - життя, гідність та свободу людини.

У статті досліджується обов’язок покарання за порушення прав людини як основоположний принцип сучасного міжнародного правопорядку. Розкрито історичну еволюцію концепції індивідуальної кримінальної відповідальності за найтяжчі злочини (злочини проти людяності, воєнні злочини, геноцид): від Нюрнберзького та Токійського трибуналів до Міжнародного кримінального суду (МКС).

Проаналізовано імперативний характер цього обов’язку, що випливає з Женевських конвенцій, Римського статуту МКС та практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), і вимагає від держав ефективного розслідування та переслідування винних, незалежно від їхнього статусу чи громадянства. Висвітлено зміст принципу невідворотності покарання та механізму універсальної юрисдикції.

Особлива увага приділяється проблемі безкарності як глобальному виклику, який підриває міжнародне право. Доведено, що ефективна реалізація обов’язку покарання вимагає комплексного підходу, що включає репресивні заходи та механізми відновлення справедливості та компенсації жертвам.

Розглянуто індивідуальну кримінальну відповідальність військовослужбовців та принцип заборони прикриття виконанням наказу як ключовий запобіжник у військовій юстиції. Зроблено висновок про морально-правове значення цього принципу для забезпечення довіри до міжнародного правосуддя та стабільності. Для України, яка протистоїть воєнній агресії, послідовна реалізація цього обов’язку має ключове значення для утвердження справедливості та зміцнення її позицій у міжнародному правовому полі.