Аналіз акту про цифрові ринки (Digital Markets Act) та його впливу на правове регулювання цифрової економіки в Європейському Союзі

Анотація

В даній статті здійснено огляд основних положень Акту про цифрові ринки (Digital Markets Act або DMA). Вказано, що прийняття та набуття чинності у 2022 Акту про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA) стало важливою віхою у сфері правового регулювання цифрової економіки та констатовано, що у випадку вступу України в ЄС нам необхідно буде максимально швидко адаптувати положення українського законодавства в тому числі й під вимоги цього Акту. Проаналізовано мету DMA, а також поняття «гейткіпер» в розумінні цього Акту та зроблено висновок, що поняття гейткіперів прив’язано в першу чергу до предмету послуг, які вони надають і ми бачимо доволі широке визначення цих послуг – тут і пошукові чи соціальні мережі, і платформи для обміну відео, так і хмарні обчислення, тощо, а отже, цей перелік охоплює практично будь-які можливі цифрові активності.

Проаналізовано висновки Європейської Комісії щодо переваг DMA як для споживачів, так і для бізнесів. Встановлено, що оскільки однією із цілей прийняття DMA є покращення захисту прав користувачів таких цифрових послуг то важливо що зобов’язання, які передбачає DMA, спрямовані на досягнення цієї цілі. Зокрема важливими є належний захист персональних даних, їх легка портативність. Таким чином DMA розвиває ідею, закладену ще раніше в GPDR щодо захист персональних даних. Це підтверджує, наскільки взаємопов’язаними є різні правові акти в Європейському Союзі, і наскільки всі разом в сукупності вони спрямовані на досягнення своєї мети. Щодо бізнесів, то переваги для бізнесу є більш широкими, зокрема в контексті мети правового регулювання DMA. Ці переваги фокусуються в першу чергу на запобіганні практикам нечесної конкуренції від гейткіперів, які склались в цифровому середовищі, зокрема використання свого монопольного становища для обмеження альтернативних магазинів застосунків, використання даних (а платформи гейткіперів агрегують великі обсяги даних від бізнесів, які їх використовують) для нечесної конкуренції, зокрема кращого просування своїх товарів чи послуг.

Проаналізовано, які санкції передбачені за порушення DMA та встановлено, що штрафи, які накладаються, базуються на загальному світовому обороті підприємства, на яке такий штраф накладено, що може бути дуже значною сумою, а також впливає на глобальний бізнес порушника. Також це не дозволяє виокремити певну частину бізнесу для діяльності лише в межах ЄС з метою мінімізації відповідальності – оскільки, в разі порушення, така наставатиме на основі світового обороту.

На основі двох справ, які розпочала Європейська Комісія щодо порушників (Apple та Meta) встановлено, що Європейська Комісія всерйоз налаштована боротись з практиками, які не відповідають вимогам DMA, в том числі й шляхом накладення штрафів за порушення.