Реалізація міжнародних стандартів прав людини на національному рівні

Анотація

У статті здійснено ґрунтовне дослідження теоретико-правових засад та практичних механізмів реалізації міжнародних стандартів прав людини в національній правовій системі України, що має особливу актуальність в умовах воєнного стану та євроінтеграційних процесів. Автор розглядає питання гармонізації національного законодавства з міжнародними зобов’язаннями, визначеними міжнародними договорами, конвенціями та практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). У роботі використано широкий спектр загальнонаукових і спеціально-правових методів пізнання, серед яких історико-правовий, порівняльно-правовий, системно-структурний аналіз, формально-юридичний метод і метод правового моделювання, що забезпечує комплексність та наукову обґрунтованість дослідження.

Вперше у вітчизняній науці запропоновано системний підхід до аналізу імплементації міжнародних стандартів прав людини з урахуванням динаміки правової системи України у період збройного конфлікту та сучасних інтеграційних викликів. Розроблено авторську періодизацію розвитку судової практики у сфері застосування міжнародних стандартів, що дозволяє простежити еволюцію правових позицій національних судів. Доведено, що конституційно-правові засади реалізації міжнародних стандартів формують базис для стабільної правової інтеграції, проте на практиці виявляються численні проблеми – фрагментарність імплементації, формалізм правозастосування, відсутність єдиного підходу до тлумачення положень міжнародних актів, а також труднощі адаптації механізмів захисту прав людини в умовах воєнного стану.

Зазначено, що станом на сьогодні лише близько 35% ратифікованих міжнародних договорів у сфері прав людини повністю інтегровані в національне законодавство. У зв’язку з цим обґрунтовано необхідність створення Національної стратегії з імплементації міжнародних стандартів прав людини, формування Єдиного координаційного центру та ухвалення спеціального Рамкового закону. Отримані результати мають теоретичну та практичну цінність і можуть бути використані у нормотворчій, правозастосовній, освітній діяльності та подальших наукових дослідженнях у галузі міжнародного та конституційного права.