Міжнародне право прав людини в умовах цифровізації: аналіз ключових понять
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.06.3.65Ключові слова:
міжнародне право, права людини, цифрові права, механізми захисту прав людини, цифровізація, цифрова трансформаціяАнотація
Стаття присвячена дослідженню явища всеохопної цифровізації в контексті забезпечення та захисту прав людини на міжнародному рівні. Встановлено, що відповідні процеси стали невід’ємним елементом як професійного, так і приватного життя кожної людини. Інформаційно-комунікаційні технології стрімко запроваджуються до всіх сфер функціонування суспільства, що зумовлює не лише нові можливості, а й несе невідомі раніше ризики, пов’язані із захистом особистих даних особи, боротьбою з дезінформацією, шпигунством, іншими правопорушеннями, місцем вчинення яких стає цифрове середовище. У зв′язку з цим, наявні механізми захисту прав людини не можуть залишатися незмінними, а повинні відповідати викликам сучасності. Проте їх встановлення вимагає всебічного дослідження проблеми впливу цифровізації на універсальну та регіональні правозахисні системи, першим етапом якого повинен стати аналіз основних термінів і понять.
У цьому дослідженні автор зробив спробу розмежувати поняття “оцифрування”, “цифровізація” та “цифрова трансформація”. Оцифрування (англ. digitization) являє собою початкову стадію відповідних процесів, що закладає основи для впровадження цифрових технологій до ручних процесів. Наступний етап – цифровізація – дозволяє полегшувати традиційні способи виконання тих чи інших завдань шляхом залучення цифрових технологій, без сутнісної трансформації здійснюваних операцій. Цифрова трансформація є заключним етапом, результатом якого стають глибинні перетворення соціально-економічного характеру.
Зроблено висновок про тісний зв′язок між проаналізованими поняттями, які становлять окремі стадії того самого процесу. Встановлено, що найменшого впливу інформаційно-комунікаційних технологій міжнародне право прав людини зазнає на етапі оцифрування, причому такий вплив має переважно позитивний характер. Цифровізація та цифрова трансформація зумовлюють виникнення нових прав, переосмислення традиційних, несуть нові можливості для пересічної особи. Разом з тим, із розвитком цифрових технологій зростають також ризики, пов′язані з діяльністю людини у цифровому середовищі, що вимагає активних дій від міжнародного співтовариства.
Посилання
Міхровська М.С. Цифровізація – нова ера. Прикарпатський юридичний вісник. 2022. Вип. 6 (47). С. 110–114. URL: http://pjv.nuoua.od.ua/v6_2022/22.pdf (дата звернення: 14.11.2025).
Gradillas M., Llewellyn D.W.T. Distinguishing Digitization and Digitalization: A Systematic Review and Conceptual Framework. Journal of Product Innovation Management. 2025. № 42 (1). Р. 112–143. DOI: https://doi.org/10.1111/jpim.12690 (дата звернення: 14.11.2025).
Юрченко М.М., Костова Н.І. Міжнародні стандарти ЄС щодо доступу до публічної інформації: порівняльний аналіз з Україною. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 5. С. 320–322. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-5/75 (дата звернення: 14.11.2025).
Basic Act on Forming a Digital Society: Act № 35 of May 19, 2021. Japanese Law Translation. URL: https://www.japaneselawtranslation.go.jp/en/laws/view/4840/en (дата звернення: 14.11.2025).
Gesetz zur Förderung der Entwicklung der elektronischen Regierung: Gesetz vom 25. Juli 2013. URL: https://www.gesetze-im-internet.de/englisch_egovg/englisch_egovg.html#p0014 (дата звернення: 14.11.2025).
21st Century Integrated Digital Experience Act or the 21st Century IDEA: Public Law № 115-336 (12/20/2018). URL: https://www.congress.gov/bill/115th-congress/house-bill/5759 (дата звернення: 14.11.2025).
Law for a Digital Republic: Act № 2016-1321 of October 7, 2016. URL: https://www.legifrance.gouv.fr/loda/id/JORFTEXT000033202746/ (дата звернення: 14.11.2025).
Про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних): Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/679 від 27 квітня 2016 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text (дата звернення: 14.11.2025).
Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text (дата звернення: 14.11.2025).
Євтушенко Н., Стеценко Д. Цифрова трансформація бізнесу в умовах війни в Україні: виклики та можливості. Економічний простір. 2024. № 191. С. 211–216. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/191-34 (дата звернення: 14.11.2025).
Захарчук І.. Міжнародне право в умовах цифровізації: становлення четвертого покоління прав людини. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. № 3 (5). С. 353–359. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.05.3.52 (дата звернення: 14.11.2025).
Про забезпечення реалізації деяких питань цифрового розвитку: Наказ Державного агентства з питань електронного урядування України від 9 квітня 2019 р. № 24. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0024883-19#Text (дата звернення: 14.11.2025).
Хаустова М.Г. Поняття цифровізації: національні та міжнародні підходи. Право та інновації. 2022. № 2 (38). С. 7–18. DOI: https://doi.org/10.37772/2518-1718-2022-2(38)-1 (дата звернення: 14.11.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. Р. Лабик

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.