Стратегічні орієнтири міжнародного партнерства у сфері безпеки державного кордону України

Анотація

У статті комплексно досліджено особливості транскордонного співробітництва України з країнами Європейського Союзу та міжнародними організаціями у сфері прикордонної безпеки. Актуальність теми визначається зростанням воєнних, політичних та економічних викликів, що безпосередньо впливають на стан охорони державного кордону, функціонування прикордонної інфраструктури, безпеку транспортних і торговельних коридорів, а також інтеграційні процеси України з ЄС. Особлива увага приділяється взаємодії України з Польщею, Молдовою, Угорщиною, Румунією та Словаччиною, які виступають не лише сусідніми державами, а й стратегічними партнерами у зміцненні прикордонної безпеки, розвитку логістичних та енергетичних коридорів, а також у протидії транснаціональним загрозам.

У статті розкрито ключові напрями співпраці, серед яких модернізація та оптимізація пунктів пропуску, розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури, спрощення митних процедур, посилення координації дій правоохоронних і прикордонних органів. Водночас проаналізовано проблемні аспекти, що гальмують ефективність транскордонної взаємодії, зокрема політичні суперечності між державами, блокади на кордоні, нестачу фінансування спільних проєктів та енергетичну залежність окремих регіонів.

Окрему увагу приділено співпраці з міжнародними структурами, такими як Frontex, Interpol, Europol, а також програмам за підтримки USAID та ЄС, які сприяють цифровізації процедур, розвитку системи ризик-менеджменту, впровадженню сучасних технологій управління кордонами та підвищенню рівня професійної підготовки персоналу.

Встановлено, що ефективність транскордонного співробітництва значною мірою залежить від комплексного підходу, що передбачає інтеграцію України до європейської системи прикордонної безпеки, розширення спільних програм і навчальних ініціатив, а також створення дієвих механізмів кризового реагування та управління ризиками. Практична значущість статті полягає у можливості використання її висновків органами державної влади та прикордонними структурами для удосконалення стратегічних підходів до міжнародної співпраці, підвищення рівня безпеки державного кордону та забезпечення стабільності у сфері торгівлі, транспорту і енергетики в умовах сучасних гібридних загроз.