Десубстанціалізація права: гендерний вимір галузеутворення

Анотація

У статті досліджено вплив гендерних чинників на формування традиційної моделі галузеутворення та обґрунтовано концепцію десубстанціалізації права як методологічного підходу, що долає уявлення про нейтральність і позаісторичність системи права. Показано, що гендерні структури мислення визначають не лише критерії поділу права на галузі, а й саму ієрархію правових знань у межах правової доктрини.

Галузевий поділ не є суто технічною чи логічною класифікацією, а є виявом ієрархії соціальних відносин, де публічне право посідає символічно «вищу» позицію порівняно з приватним. Наведено приклади зміни співвідношення публічного і приватного в окремих сферах, зокрема у сімейному та екологічному праві.

Поняття десубстанціалізації права розкрито як відмову від пошуку «об’єктивних» критеріїв галузевого поділу та визнання соціально-історичної зумовленості самої правової системи. У цьому контексті показано, що уявлення про нейтральність права є ідеологічною фікцією, яка легітимує наявні владні дискурси, зокрема гендерні. Розглянуто феміністичну критику права як спробу не лише «включити» жінок у правову систему, а радше деконструювати логіку, що репродукує асиметрію.

Звернення до судової практики, зокрема до справи Bradwell v. State of Illinois (1873), дало змогу показати, що навіть формально нейтральні норми та рішення можуть відтворювати гендерну селективність. Судове рішення у цій справі проілюструвало, як право може закріплювати соціальну ієрархію під виглядом «об’єктивного» тлумачення конституційних гарантій, визначаючи, хто має доступ до публічного статусу і професійної діяльності. Це дозволяє виявити, що юридична субстанція – поняття галузі, компетенції, правового статусу – не є гендерно нейтральною, а відображає владні структури суспільства.

У підсумку десубстанціалізація права розглядається як стратегія, що відкриває можливість критично переосмислити систему права не як замкнену логічну конструкцію, а як відкритий процес соціальної артикуляції влади. Гендер у цьому підході виступає не лише соціальною, а й епістемологічною категорією, яка виявляє межі правового мислення.