Проблемні аспекти розірвання шлюбу з іноземцем: національна практика та міжнародні правові стандарти

Анотація

Вказується, війна вносить істотні корективи в життя кожного українця, зокрема і впливає на розвиток сімейних правовідносин, серед яких вагоме місце займає укладення шлюбу.

У статті детально досліджено правові аспекти розірвання шлюбу, ускладненого іноземним елементом, зокрема питання, що виникають при розлученні подружжя з різним громадянством або місцем проживання. Основними нормативними документами, які регулюють такі ситуації, є Закон України «Про міжнародне приватне право» та Сімейний кодекс України, що визначають порядок застосування українського або іноземного права до конкретних обставин справи.

Першим ключовим питанням після розірвання шлюбу є визначення місця проживання дітей. Законодавство України передбачає, що при ухваленні рішень щодо дитини суд зобов’язаний керуватися найкращими інтересами дитини. Це включає два важливі аспекти: підтримання здорових сімейних зв’язків, якщо родина благонадійна, та забезпечення дитині стабільного і безпечного середовища для розвитку. Особливу увагу суд приділяє випадкам, коли батьки проживають у різних країнах, що може впливати на можливість підтримання зв’язків з обома батьками.

Наступне важливе питання – це поділ спільного майна подружжя. В українському праві майно, набуте в шлюбі, вважається спільною сумісною власністю, якщо інше не обумовлено договором або законодавчо. Поділ майна може бути здійснений у добровільному порядку, якщо подружжя погодилися щодо пропорцій та переліку активів, або в судовому, якщо досягти згоди не вдалося. Судовий порядок передбачає, що суд визначає частки кожного з подружжя та проводить фактичний поділ майна на основі цих часток. При цьому позовна давність для звернення до суду щодо поділу майна становить три роки з моменту розірвання шлюбу, якщо поділ майна не був здійснений під час самого шлюбу.

У випадках, коли шлюбний договір або міжнародне законодавство визначають інші правила поділу майна чи прав щодо дітей, суди можуть застосовувати відповідні норми іноземного права. Відтак, у розгляді таких справ важливим є не тільки дотримання національного законодавства, а й врахування норм міжнародного права, щоб забезпечити справедливий і всебічний розгляд інтересів усіх сторін, зокрема дитини та кожного з подружжя.