Принцип гуманізму в кримінальному та кримінально-виконавчому праві України: актуальні теоретико-правові питання

Анотація

Вказується, Основний Закон України визначає людину як найвищу соціальну цінність, а КВК України включає гуманізм до переліку базових принципів діяльності у сфері виконання покарань. Утім, чинне законодавство не містить повноцінного розкриття змісту цього принципу – відповідні норми лише констатують його існування, не деталізуючи сутнісних характеристик. У статті здійснено теоретико-правовий аналіз принципу гуманізму в кримінальному та кримінально-виконавчому праві України. Констатовано, що, незважаючи на конституційне проголошення людини найвищою соціальною цінністю та законодавче закріплення принципу гуманізму серед основних засад кримінально-виконавчої діяльності, його зміст у чинному законодавстві належним чином не розкрито. Проаналізовано філософсько-правову природу гуманізму як світоглядної системи, що визнає людину абсолютною цінністю, та його трансформацію у фундаментальний правовий принцип. З’ясовано, що гуманізм як правова категорія передбачає шанобливе ставлення до гідності особистості, створення належних умов для реалізації її прав і свобод та спрямування на досягнення людського блага. Досліджено двоаспектний характер принципу гуманізму в кримінальному праві: перший аспект полягає у захисті прав, свобод та законних інтересів потерпілих від злочинних посягань, другий – у гуманному ставленні до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення. Виявлено суперечливість реалізації цього принципу у сфері виконання покарань, оскільки ізоляція засудженого як форма кари об’єктивно спричиняє йому страждання. Обґрунтовано, що гуманістичний підхід вимагає, аби навіть в умовах позбавлення волі особа не піддавалася жорстокому або такому, що принижує її гідність, поводженню. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення кримінально-виконавчого законодавства в напрямі детальнішого нормативного закріплення змісту принципу гуманізму та механізмів його практичної реалізації. Визначено, що перспективним напрямом розвитку кримінально-правової політики є гармонізація національного законодавства з європейськими стандартами у сфері захисту прав людини.