Правові механізми запобігання корупційним ризикам при реалізації фінансової автономії закладів вищої освіти

Анотація

У статті здійснюється комплексне й ґрунтовне дослідження правових механізмів запобігання корупційним ризикам у процесі реалізації фінансової автономії закладів вищої освіти України. Проведено детальний аналіз чинного законодавства, що регулює сферу вищої освіти, фінансову діяльність університетів і антикорупційну політику держави, що дозволило визначити ключові проблеми та системні загрози, з якими стикаються заклади вищої освіти у своїй управлінській діяльності. Особлива увага приділена процесам формування бюджетів університетів, розподілу фінансових ресурсів, укладання цивільно-правових договорів, управління майном і здійснення публічних закупівель, що є найбільш ризиковими сферами з точки зору потенційних корупційних проявів.

У роботі докладно розглянуто функціонування механізмів внутрішнього контролю та внутрішнього й зовнішнього аудиту, оцінено їх спроможність протидіяти фінансовим зловживанням і забезпечувати відповідність діяльності ЗВО принципам доброчесності. Узагальнено проблеми практичної реалізації вимог антикорупційного законодавства в університетському середовищі, зокрема недосконалість процедур прийняття фінансових рішень, недостатню прозорість окремих управлінських процесів, обмеженість інструментів моніторингу та контролю за використанням бюджетних і власних коштів університетів.

Окремий блок дослідження присвячено міжнародному досвіду правового регулювання фінансової автономії та запобігання корупції у сфері вищої освіти. Проаналізовано практики європейських країн та рекомендації провідних міжнародних організацій, що дозволяє сформулювати пропозиції щодо адаптації найбільш ефективних моделей у вітчизняному правовому полі. Автор обґрунтовує необхідність зміцнення системи інституційного контролю, удосконалення нормативних актів, запровадження обов’язкових регулярних оцінок корупційних ризиків і розвитку відкритих платформ фінансової звітності університетів.

Результати дослідження мають практичну значущість для удосконалення державної антикорупційної політики та підвищення рівня доброчесності у сфері вищої освіти України.