ПРАВО ОСОБИ НА ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В ІНТЕРНЕТІ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

Автор(и)

  • Т.П. Попович доцент кафедри теорії та історії держави і права Ужгородського національного університету, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8333-3921

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2021.02.9

Ключові слова:

права, обов’язки, захист, персональні дані, право на приватність, Інтернет

Анотація

Статтю присвячено аналізу теоретико-правових аспектів права особи на захист персональних даних в Інтернеті.  Автор вважає, що на сучасному етапі сфера захисту персональних даних у Всесвітній мережі набуває особливого значення, пов’язуючи це з всезагальною значимістю комунікації, що виникає в рамках мережі Інтернет, а також із загрозами несанкціонованого розповсюдження інформації через неї. Право на захист персональних даних розглянуто як одну із форм реалізації права особи на повагу до її приватного, сімейного життя, у контексті його недоторканості у мережі Інтернет. Наукова розвідка розпочинається із розгляду моделей захисту інформації, що сформувалися у світі. Так, мова йде про американську, європейську та змішану моделі. Разом з тим, у статті міститься огляд актів, прийнятих відповідними європейськими інституціями у даній сфері. Окрім того, у статті розглянуто досвід окремих іноземних держав щодо забезпечення права особи на захист персональних даних у мережі Інтернет, зокрема мова йде про Бразилію, Францію та Республіку Білорусь.

Автор зауважує, що захист персональних даних передбачає існування низки позитивних і негативних обов’язків держави та приватних осіб. Негативні зобов’язання спрямовані на заборону обробки персональних даних без згоди особи, котрої стосується конкретна інформація. Позитивні зобов’язання державних організацій та приватних осіб (організацій) полягають у дотриманні встановленого правового режиму обробки персональних даних, включаючи використання відповідних технічних засобів. Тобто автор наголошує на тому, що правові обов’язки в контексті забезпечення права на захист персональних даних в Інтернеті покладаються не лише на державу, а також на постачальників Інтернет-послуг, власників онлайн-сервісів та веб-сайтів тощо з огляду на можливість наявності у них доступу до інформації про особу.

Посилання

Конвенція Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних від 28.01.1981 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_326#Text

Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1843 «Захист приватного життя і персональних даних в Інтернеті та мережевих ЗМІ» від 2011 року. URL: http://cyberpeace.org.ua/files/iii_7.pdf

Регламент 2016/679 Європейського парламенту і Ради ЄС «Про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС» (Загальний регламент про захист даних) від 27.04.2016 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16#Text

Хартія Основних прав Європейського Союзу від 07.12.2000 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_524#Text

Про захист персональних даних: Закон України від 01.06.2010 року № 2297-VI. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 34. Ст. 481.

Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 року № 2657-ХІІ. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48. Ст. 650.

О мерах по совершенствованию использования национального сегмента сети Интернет: Указ Президента Республики Беларусь от 01.02.2010 года № 60. URL: https://pravo.by/document/?guid=3871&p0=p31000060

Варламова Н.В. Цифровые права – новое поколение прав человека? Труды Института государства и права РАН. 2019. Т. 14, № 5. С. 141-167.

Гнатюк С.Л. Особливості захисту персональних даних в сучасному кіберпросторі: нормативно-правовий досвід ЄС. Проблеми захисту прав людини в інформаційному суспільстві : матеріали наук.-практ. конф. / 1 квітня 2016 р., м. Київ / Упорядн.: В.М. Фурашев, С.Ю. Петряєв. К.: НДІІП НАПрН України, Національний інститут стратегічних досліджень, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, НТУУ «КПІ» Вид-во «Політехніка», 2016. С. 88-96.

Кардаш А.В. Конституційно-правовий захист інформації про особу (порівняльно-правовий аспект): дис. канд. юрид. наук; спец: 12.00.02. Х., 2019. 228 с.

Наумов В.Б. Правовое регулирование распространения информации в сети Интернет: автореф. дисс. канд. юрид. наук; спец.: 12.00.14. Екатерингбург, 2003. 24 с.

Талапина Э.В. Права человека в Интернете. Журнал российского права. 2019. № 2. С. 41-54.

Талапина Э.В. Цифровая трансформация во Франции: правовые новеллы. Журнал Высшей школы экономики. Право. 2019. № 4. С. 164-184.

Brazil’s Internet Bill of Rights: A Closer Look / C.A. Souza, M. Viola, R. Lemos. Rio de Janeiro: Institute for Technology and Society of Rio de Janeiro, 2017. 140 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-06

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право