Держава на захисті прав особи

Анотація

У статті досліджуються окремі сфери суспільних відносин, які потребують державно-правового регулювання задля уникнення соціальних конфліктів. Досліджуючи конституційний механізм державної влади, експерти визначають його функції як діяльність суб’єктів такого механізму в межах визначеної законом компетенції, спрямовану на досягнення цілей і завдань держави. Таким чином, головною метою конституційної держави, як декларує себе Україна, є реальне забезпечення здатності особи реалізувати конституційні права і свободи на власну користь. Нині формальне проголошення соціальної справедливості часто є очевидним, але сучасне українське суспільство характеризується багатьма суперечностями – прийняттям значної кількості нормативно-правових актів і водночас поширенням тотального правового нігілізму (прийняті закони відкрито ігноруються, порушуються і не цінуються).

Наголошується, що юридична освіта є важливим базисом ціннісних критеріїв існування конституційної держави. Вагоме значення має комплекс різноманітних засобів духовного розвитку та вдосконалення особистості. І закон є одним із них.

Акцентовано на тому, що правові переконання особи зміцнюються в умовах постійного вдумливого вдосконалення нормативних приписів, приведення їх у відповідність до нагальних потреб суспільного розвитку.

В Україні є сфери, які ще потребують трансформації, але є й ті, в яких законодавці швидко відреагували на зміни державного і суспільного життя. Автор аналізує окремі нормативні акти по врегулюванню сфер економіки, а також збройних конфліктів.

Підсумовано, що правові норми міжнародного і внутрішньодержавного характеру про захист прав людини засвідчують активність держави у виконанні своїх функції щодо врегулювання побуту людського колективу. Вживання державно-правових заходів щодо гарантування здоров’я, життя, безпеки суспільства, хоча не завжди є оперативним й адекватним, але безсумнівно – безцінним з огляду на паритет охоронюваних благ.