Вирішення господарських спорів, що виникають при виконанні договору оренди нерухомого майна

Анотація

На сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні помітно зросла роль оренди нерухомого майна нежитлового призначення різних форм власності як складової частини діяльності багатьох суб’єктів господарювання, яка значною мірою задовольняє їх базову потребу в наявності майнової основи господарської діяльності. В кризовий період істотно збільшилася кількість господарських спорів, пов’язаних із орендою нерухомого майна, але судова практика їх вирішення залишається неоднаковою, зокрема, з огляду на колізійність законодавства про оренду.

Справи у спорах, що є пов’язані із порушенням договорів оренди (їх невиконанням або неналежним виконанням), є найбільше численними серед всіх спорів, які виникають із орендних правовідносин. Серед цих господарських спорів переважають здебільшого позови майнового характеру, такі як, стягнення боргу із орендної плати й пені, неустойки за прострочення повернення орендованого майна, вартості невідокремлюваних поліпшень, збитків, плати за фактичне користування майном, а також позови про зобов’язання учинити певні дії (спонукання прийняти майно із оренди, звільнити займані приміщення із передачею їх за актом тощо).

Дедалі частіше останнім часом стають предметом судового розгляду господарські спори про відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення сторонами зобов’язань за договором оренди нерухомого майна. Ці спори можна умовно поділити у залежності від того, хто виступає ініціюючою стороною - орендодавець (власник) або орендар. Найпоширенішими у цій категорії є позови власника нерухомого майна про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів, та незважаючи на складність доведення позивачем обгрунтованості своїх вимог у порядку господарського судочинства.

Як показує судова практика, у більшості випадків орендареві у господарському процесі довести важко неможливість фактичного використання нежилого приміщення, тоді коли при прийманні об’єкта оренди непоміченими залишилися його недоліки, що виключають чи суттєво обмежують користування майном за цільовим призначенням.