Поняття «Водій» та «Особа, яка керує транспортним засобом» : їх співвідношення та проблеми нормативно - правового визначення.

Анотація

Стаття присвячена розгляду особливостей втілення вихідних засад регулювання суспільних відносин, щодо визначення змісту прав і свобод громадян, межі їх здійснення, встановлення заборон та відповідальності за їх порушення, в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Одними з основних учасників дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди, керуючи транспортними засобами.

На сьогодні Закон України «Про дорожній рух», який є основоположним нормативно – правовим актом, згадує лише про водіїв. Згідно з Правилами дорожнього руху України водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Стаття 15 Закону України «Про дорожній рух» визначає основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами. Але крім правових (законних) підстав доводиться говорити ще й про фактичні – тобто керування транспортним засобом особою не залежно від наявності в неї права на керування.

Водночас, через відносини з органами виконавчої влади, їх посадовими особами, громадянам надається можливість практично скористатися більшістю з наданих їм Конституцією і законами України прав і свобод, виконати покладені на них обов’язки.

Зв’язок між людиною та правом найбільш повно характеризується через поняття правового статусу, в якому відображуються всі основні сторони юридичного статусу особи, її інтересів, потреб, взаємовідносин з державою.

Для науки адміністративного права та державно-правової практики важливими є дослідження адміністративно-правового статусу громадянина, який в свою чергу, в подальшому, надає можливість визначити поняття адміністративно-правового статусу особи, яка керує транспортним засобом.

Адміністративно-правовий статус даної особи визначає місце та її роль в державних та інших суспільних відносинах, що регулюються нормами чинного законодавства нашої країни.

Наявність прогалин і колізій в нормативному регулюванні адміністративно-правового статусу особи, яка керує транспортним засобом створює, по-перше, труднощі при здійсненні посадовими особами Національної поліції та інших державних органів своїх повноважень, а по-друге, не забезпечує належної реалізації та захисту прав і свобод людини і громадянина, який, або яка, може керувати таким транспортним засобом.

    Особливості реалізації громадянами належної їм правосуб’єктності в адміністративно-правових відносинах у сфері безпеки дорожнього руху зумовлені тим, що вони виникають не з моменту отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії, а з моменту фактичної експлуатації та керування конкретним транспортним засобом і незалежно, від формального володіння таким правом, покладають на таких осіб сукупність відповідних прав та обов’язків.

Проблеми загального правового статусу громадян знайшли відображення в роботах теоретиків права, а також представників галузевих наук.

Формування сучасного погляду на адміністративно-правовий статус особи, яка керує транспортним засобом в України має відбуватися на нових концептуальних засадах, які випливають, зокрема, з принципу верховенства прав і свобод людини та громадянина у визначенні змісту та спрямованості діяльності держави (частина 2 ст. 3 Конституції України).

    Ті чи інші аспекти адміністративно-правового статусу громадянина досліджувались як у роботах з питань загального правового статусу особи, зокрема Б.М. Лазарева, В.А. Патюлина, О.Ф. Скакун, М.С. Строговича, так і певною мірою в працях дослідників-адміністративистів, в тому числі Є.В. Додіна, Л.В. Коваля, В.М. Манохина, І.М. Пахомова, Г.І. Петрова, Ю.О. Тихомирова, В.В. Цвєткова, Ю.С. Шемшученка та інших вчених.

Базовим правовим актом, який закріплює засади адміністративно-правового статусу громадянина та особи, яка керує транспортним засобом в Україні, є Конституція України, а власне реалізація громадянами адміністративно-правового статусу здійснюється практично в усіх сферах суспільного життя і, отже, й регулюється нормами не тільки адміністративного права, а й інших галузей права.