Аналіз механізмів оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу в Україні

Анотація

У статті досліджується механізм оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу. Вказано, що в процесі виборів неминучими є виникнення спірних ситуацій, які потребують оперативного вирішення, оскільки виборчий процес є тимчасовим та швидкоплинним явищем. Виборчий кодекс України гарантує право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу до суду або до виборчих комісій. Українське законодавство передбачає судовий та адміністративний порядок вирішення виборчих спорів, що відрізняються колом суб’єктів, які мають право оскарження, предметом оскарження, порядком розгляду заяв, юридичними наслідками прийнятих рішень.

Підкреслено, що судовий порядок вирішення виборчих спорів має пріоритетний характер у порівнянні із розглядом цих спорів виборчими комісіями. Здійснено порівняльний аналіз норм Виборчого кодексу України та норм Кодексу адміністративного судочинства України в частині предмету судового оскарження, що дало змогу прослідкувати численні проблеми пов’язані із застосуванням окремих термінів та конструкцій, що вимагає внесення змін у згадані нормативно-правові акти з метою їх узгодження, що позитивно вплине на механізм захисту прав і законних інтересів суб’єктів виборчого процесу.

Зазначається, що не лише суди та виборчі комісії виступають суб’єктами розв’язання виборчих спорів. До таких суб’єктів відносяться також органи Державного реєстру виборців та правоохоронні органи. Досліджено правовий статус прокурора в адміністративному судовому процесі як суб’єкта захисту виборчих прав громадян.

Звернено увагу, на те, що точне та неухильне додержання адміністративними судами норм КАС України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом, є неодмінною умовою забезпечення їх правильного і швидкого вирішення з метою захисту прав, свобод та інтересів виборців та інших суб’єктів виборчого процесу.