Нормативно-правове забезпечення спеціально-кримінологічного запобігання зловживанню повноваженнями особами, які надають публічні послуги

Анотація

У статті висвітлено проблематику визначення місця заходів спеціально-кримінологічного запобігання кримінальним правопорушенням у системі заходів кримінологічної протидії суспільно небезпечним, кримінально-караним діянням, а також окреслено концептуальні погляди вчених-кримінологів, що панують в науковій кримінологічній доктрині з даного питання.

          Акцентовано увагу на першочерговості кримінологічних заходів з профілактики злочинності в суспільстві, розкрито зв’язок ефективних профілактичних заходів та послідовної спеціальної кримінологічної політики, її розробки та заходів з її реалізації, їх центральне місце в соціальній політиці будь-якої розвиненої країни, зокрема у сфері надання публічних послуг.

          Наголошується на відсутності кримінологічного дослідження нормативно-правового забезпечення спеціально-кримінологічного запобігання одному з найбільш латентних кримінальних правопорушень, передбаченого статтею 365² КК України, а саме зловживанню повноваженнями особами, які надають публічні послуги.

          Відтак, автором відводиться центральне місце спеціально-кримінологічним заходам запобігання злочинності в системі заходів кримінологічної протидії за рівнем їх дієвого впливу на зменшення шкідливого ефекту детермінантів. Надано визначення такому виду запобіжної діяльності.

          У результаті дослідження, наводиться висновок, що належне нормативно-правове забезпечення діяльності суб’єктів, що здійснюють контрольні повноваження у відповідній сфері, регулюють відповідні суспільні відносини щодо надання тих чи інших публічних послуг є визначальним фактором ефективного запобігання досліджуваного злочину.

          Пропонується авторський підхід до розуміння системи спеціально-кримінологічних заходів запобігання даному кримінальному правопорушенню, що зафіксовані в нормативно-правових актах, регулюючих діяльність, як суб’єктів надання публічних послуг, визначених диспозицією відповідної статті закону про кримінальну відповідальність, так і діяльність суб’єктів, що здійснюють контрольні повноваження або регулюють відповідні сфери надання публічних послуг.