Поняття та правова природа категорії «підозра»

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблемних питань розуміння кримінальної процесуальної категорії «підозра». З урахуванням складності цієї категорії визначено окремі існуючі в науковій літературі трактовки категорії «підозра», встановлено їх правову природа. Запропоновано комплексний підхід до розуміння підозри з обов’язковим урахування складності цієї категорії та її аналізу в кримінальному процесуальному значенні.

Досліджуючи теоретичні концепції підозри, що відповідають сучасним вимогам розкриття та розслідування злочинів з одного боку, та захисту прав та законних інтересів особи, яка опинилася під підозрою у кримінальному провадженні – з іншого, визначено, що: підозра є інститутом кримінального процесуального права, який включає в себе всю сукупність кримінальних процесуальних норм, які регламентують суспільні відносини, що виникають у процесі розслідування злочинів, між особами, уповноваженими здійснювати кримінальне переслідування, та особами, які мають відношення до скоєння злочину (підозрюваними), і спрямовані на встановлення істини у кримінальному провадженні; підозрою є припущення, на основі наявних у справі даних, щодо відношення особи до скоєння злочину, яке ще не знайшло остаточного посвідчення та підтвердження, у зв’язку з чим його сутність перебуває під сумнівом у слідчого та/або прокурора, який висунув його; підозра є етапом (стадією) досудового розслідування, що передує обвинуваченню.

У зв’язку з відсутністю у вітчизняному законодавстві легального визначення поняття «підозра», запропоновано доповнити ст. 3 КПК України п. 13-1 наступного змісту: підозра – це припущення слідчого та/або прокурора про причетність особи до вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, виражене у відповідному процесуальному рішенні та обґрунтоване наявними у кримінальному провадженні матеріалами, що підлягає подальшій перевірці з метою підтвердження чи спростування.