Гарантування прав і свобод внутрішньо переміщених осіб в Україні в умовах воєнного стану: загальна характеристика

Анотація

У статті обґрунтована українська система гарантій прав і свобод внутрішньо переміщених осіб для визначення напрямів підвищення їх ефективності в умовах воєнного стану. Дослідження правового статусу внутрішньо переміщених осіб в Україні проводяться починаючи з 2014 року, але нова хвиля вимушеного переміщення спровокувала численні зміни і трансформації цього спеціального статусу. Повномасштабне вторгнення росії спровокувало численні нові проблеми, тому вкрай необхідним є подальше дослідження та обґрунтування гарантій прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

До загальних гарантій слід віднести політичні, економічні, соціальні, ідеологічні та культурні гарантії. До спеціальних (юридичних) гарантій пропонуємо віднести нормативно-правові та організаційно-правові. Ефективність гарантування залежить від взаємопов’язаності всіх видів гарантій та їх злагодженого функціонування. Розвиток нормативно-правових та інституційних гарантій, чітко обумовлений існуванням ряду загальноправових гарантій (політичних, економічних, соціальних, культурних та ідеологічних). Існування перших, в свою чергу, уможливлює детальну реалізацію других, що відображається у прийнятих нормативно-правових актах.

Умовою відновлення порушених прав і свобод українців, отримання справедливої сатисфакції є розслідування багаточисленних злочинів та порушень міжнародного права, а також притягнення до відповідальності злочинців.

В умовах воєнного стану, прийняття законів відбувається дуже оперативно і у надзвичайних масштабах, що є виправданим. Але такі темпи не співрозмірні з звичними очікуваннями суспільства від правового регулювання. Отож, важливим є широке інформування на загальнодержавному та муніципальному рівнях про зміни у законодавстві, особливо в інтересах внутрішньо переміщених осіб.