Повноваження глави держави щодо введення надзвичайного та воєнного стану: вітчизняний та зарубіжний досвід

Анотація

У статті аналізуються положення нормативних правових актів, що регламентують підстави та порядок введення правових режимів надзвичайного та воєнного стану в умовах здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України. Констатується наявність правової невизначеності окремих аспектів, що стосуються прийняття рішення органами державної влади через закріплення норм, що надають їх діям дискреційних повноважень, зокрема Президента України.

Досліджено механізм прийняття рішення щодо запровадження особливих правових режимів в Україні, звернено увагу на досвід зарубіжних країн. У межах дослідження характеристики різних особливих правових режимів враховано розмаїття особливих правових режимів, що існують у зарубіжних країнах.

Встановлено, що наявність указів Президента Російської Федерації від 21 лютого 2022 року про визнання самопроголошених квазі-держав на сході України – “Луганську Народну Республіку” і “Донецьку Народну Республіку” суверенними і незалежними державами та делегування Міністерству оборони РФ забезпечити на їхніх територіях здійснення збройними силами Російської Федерації “функцій з підтримки миру” є документальним підтвердженням вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію Донецької і Луганської областей, ведення активних воєнних (бойових) дій та окупацію частини території України.

За результатами проведеного аналізу зроблено висновки, що рішення конституційних, політичних органів (суб’єктів) щодо вибору умов (підстав) для введення правових режимів (надзвичайного або воєнного стану) в умовах здійснення агресії Російською Федерацією проти України мають широку дискреційну основу та значні політичні доцільності, що за наявності однакових умов (підстав) надає можливість введення правового режиму надзвичайного та воєнного стану.