Державна політика в умовах цифровізаціі суспільства. міжнародний досвід реалізації програм та стратегії цифровізаціі

Автор(и)

  • М.Г. Хаустова Кандидат юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.02.40

Ключові слова:

цифровізація, державна політика, цифрові технології, цифрове середовище, політичні актори, цифрове суспільство, цифрова політика, електронна демократія, цифрова економіка, глобалізація, цифрова трансформація

Анотація

Проаналізовано, що процес цифровізаціі має об’єктивний характер, залежить від глобалізаційних процесів. Однак цьому процесу, як і політичним, так і ринковим відносинам загалом, властиві певні особливості, вади і провали ринку, що потребують державного регулювання та втручання. В більшості країн сучасного світу одним з пріоритетних стратегічних завдань та загальнонаціональних пріоритетів розглядається впровадження інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) та розвиток елементів цифрового суспільства. Цифрові технології, а також пов’язана з ними громадська та людська діяльність утворюють цифрову сферу сучасного соціуму, яка в нинішніх умовах визначає економічний та інноваційний потенціал держави, рівень освіти та людського розвитку, обумовлює соціальний прогрес, ефективність державного управління та здійснення демократичних процедур.

        Розвиток принципів цифрового суспільства стимулює вдосконалення способів і методів взаємодії в рамках соціально-економічних відносин. Застосування інформаційних технологій дозволяє розширювати комунікаційні процеси, змінює склад і статус їх учасників, принципи просторової взаємодії шляхом мережевого спілкування, підвищує децентралізацію прийняття управлінських рішень в державному і приватному секторі.

          На основі аналізу сучасних теоретичних моделей можливо окреслити модель цифрової політики. Елементами моделі є цифрове поле, що впливає на використання певних способів взаємодії цифрових політичних суб’єктів із цифровою інфраструктурою; цифрова інфраструктура – низка технологій/інструментів для інтеграції мереж; мережі користувачів – спільноти громадян, що опановують та застосовують цифрові технології/інструменти для досягнення спільних цілей, самоврядування; цифрові політичні суб’єкти, що інтегрують ці мережі для здійснення політики

         Отже, в світі склалася нова реальність, яка спонукає уряди всіх країн до проведення політики системної цифрової економіки за допомогою цифрової трансформації шляхом вдосконалення відповідних галузей національного законодавства, розробки та реалізації масштабних державних стратегій, проектів та програм, зокрема – повне переведення сфери публічного управління на цифрові технології.

       Здійснено комплексне дослідження цифрової політики як нового феномена політичного процесу в сучасному світі, що виникає під впливом глобальної цифровізації. Виявлено, що цифровізація політики є валентним, нестійким, незавершеним процесом, що можна пояснити самою природою глобальної цифровізації, що постійно самовдосконалюється та самооновлюється. Це позначається і на принципах формування цифрових політичних суб’єктів, які постійно удосконалюють свій інструментарій через утворення усе більш масштабних спільнот. Тож баланс сил у цифровому світі залежить від миттєвої інтеграції цих спільнот тими або іншими цифровими політичними суб’єктами.

    Цифровізацію державної політики описано як постійну модифікацію цифрової інфраструктури політичного процесу. Встановлено категорії для вивчення цифровізації політики з метою виявлення її впливу на дискурс сучасності: «цифрова політика», «цифрові політичні суб’єкти». Визначені фактори, що впливають на процес цифровізаціі державної політики в зарубіжних країнах. Запропоновано модель цифрової політики, яка дозволяє визначити зміст та принципи трансформації політики держави у цифровому середовищі, зокрема: 1) процедуру утворення нового типу політичного актора – цифрового політичного суб’єкта; 2) створення умов для утворення мереж різних типів для здійснення політики у межах цифрових політичних практик, 3) методи використання цифрової інфраструктури для здійснення політики, 4) принципи продукування нового типу політичного контенту, що змінює структуру та формати політичних текстів.

Посилання

Криниця С.О. Державна політика цифровізаціі економіки України/Фінансовий простір. 2018.N3(31) C.50-57

Скорик О.О., Рябоконь Н.П. Цифрова трансформація моделі публічного управління: зарубіжний досвід та вітчизняні реалії/ Електронне "Державне управління :удосконалення та розвиток".2020.N7.c.3-17. URL:http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/7_2020/52.pdf)

Cтратегія сталого розвитку "Україна -2020": Указ Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#Tex

Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні: розпорядження КМУ від 20 вересня 2017 р. No 649-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-р.

Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції розвитку електронного урядування в Україні: розпорядження КМУ від 22 серпня 2018 р. No 617-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/617-2018-р.)

Про схвалення Концепції розвитку електронної демократії в Україні та плану заходів щодо її реалізації: розпорядження КМУ від 8 листопада 2017 р. No 797-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/797-2017-р.)

Стеблина Н.О. Складові Цифровізаціі політики: цифровий форум, цифровий капітал та структура цифрових можливостей/ Науковий журнал "Політикус".2020. Випуск 5.с.126-131.

Мельникова Т.С. Зарубежный опыт развития и популяризации электронного правительства:уч.пособие/ Под ред. Т. С. Мельникова.Саратов, 2016. 125 с.

Стеблина Н.О. Цифровізації державної політики як дискурс сучасності:Автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук. Вінниця. 2021.36с.

Coleman, S., Freelon, D. Introduction: Concep- tualizing Digital Politics. In Handbook of Digital Politics / S. Coleman, D. Freelon – editors. Cheltenham : Edward Elgar, 2015. P. 1–16.

Kreiss, D. Digital Opportunity Structures: Explaining Variation in Digital Mobilization during the 2016 Democratic Primaries. In Carpini, Digital Media and Democratic Futures / M. Delli – editor. Philadelphia: University of Pennsylvania. 2019. P. 42–68.

Koc-Michalska, K., Lilleker, D. Digital Politics: Mobilization, Engagement, and Participation. Political Communication. 2017. Vol. 34. No 1. P. 1–5. DOI:10.1080/10584609.2016.1243178

Hoff, J., Scheele, C. Theoretical Approaches to Digital Services and Digital Democracy: The Merits of the Contextual New Medium Theory Model. Policy & Internet. 2014. Vol. 6. No 3. P. 241–267. DOI:10.1002/1944-2866. POI368

Gibson, R., Greffet, F., Cantijoch, M. Friend or Foe? Digital Technologies and the Changing Nature of Party Membership. Political Communication. 2017. Vol. 31. No 4. P. 89–111. DOI: 10.1080/10584609.2016.1221011

Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021 – 2026 роки/ Затверджена Указом Президента Україн від 27 вересня 2021 року № 487/2021/https://www.president.gov.ua/documents/4872021-40193)

Стратегію реформування державного управління України на 2022-2025 роки, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 р. № 831-р. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2021-%D1%80#Text)

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-24

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право