Засада гуманізму кримінально-виконавчого права

Анотація

В межах статті розглянуто зміст та сутність засади гуманізму в кримінально-виконавчому праві. Наголошено на виключному загальноправовому походженні цього принципу в межах галузевого права. Природність походження засади гуманізму відображається у позитивній складовій участі держави в реалізації вказаного принципу. Зосереджено увагу, що засада гуманізму невід’ємно пов’язана з іншими загальними принципами та має вирішальне значення в галузях права, які безпосередньо пов’язані з обмеженнями природних прав та інтересів осіб – це безумовно галузі права кримінального спрямування. В межах кримінально-виконавчого права засада гуманізму перш за все стосується дотримання прав та свобод осіб, які відбувають кримінальні покарання у закладах кримінально-виконавчої системи. Також слід зазначити, що сутність вчинених цими особами кримінально-правопорушень, а саме суспільна їх небезпека розширюють змістову складову принципу гуманізму на дотримання та врахування інтересів суспільства. В межах статті додатково наголошено на тому, що під час відбування кримінального покарання, засуджений повинен вживати заходів щодо відшкодування збитків спричинених потерпілому внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи цей аспект реалізація засади гуманізму також має враховувати й інтереси потерпілих осіб. Крім цього практичні реалії відбування кримінальних покарань у вигляді позбавлення волі свідчать, що засуджений також має вживати заходів щодо виконання судових рішень й в інших справах, враховуючи наявні виконавчі листи, які знаходяться за місцем відбування кримінального покарання. Таким чином засада гуманізму, яка реалізується в межах кримінально-виконавчого права, відображає собою дотримання інтересів достатньо широкого кола осіб. Враховуючи зазначену багатосуб’єктну модель сприйняття змісту засади гуманізму в межах кримінально-виконавчого права, доцільно в широкому сенсі сприймати комплекс заходів впливу, які можуть застосовуватись щодо засуджених. Ці заходи не мають обмежуватись заходами кримінально-правового впливу, а й враховувати примусові заходи пов’язані з виконанням засудженими інших зобов’язань за рішеннями компетентних органів.