Логіка юридичних міркувань

Автор(и)

  • О.В. Тягло доктор філософських наук, професор, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Харківського національного університету внутрішніх справ, м. Харків, Ukraine http://orcid.org/0000-0003-0721-1153

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.02.65

Ключові слова:

юридичне міркування, юридична аргументація, юридична валідність, юридична логіка, формально-логічна валідність, формальна логіка, неформальна логіка

Анотація

Стаття стосується загальної проблеми зв’язку юридичних міркувань, юридичної аргументації та, з іншого боку, логіки. Хоча  з давніх давен цей зв'язок видається очевидним, його природа дотепер становить предмет нетривіальних дискусій. Мета моєї розвідки полягає у тому, щоб з’ясувати один важливий аспект зазначеного  зв’язку, а саме чи є загальна, або формальна, логіка необхідною і достатньою для визначення релевантної форми юридичних міркувань та аргументації. Для досягнення мети метод компаративного аналізу використовується синхронно і діахронно. Спершу в обґрунтуванні важливості дослідження виконується діахронне порівняння низки базових підходів (Г.В. фон Ляйбніц, О.В. Холмс (мол.) та ін). Потім виконується компаративний аналіз поглядів сучасних фахівців, зокрема Ільмара Таммело й Стівена Тулміна. Аргументовано, що у полі права має силу особлива юридична валідність, яка істотно відрізняється од формально-логічної валідності. Безпосередньо і головно юридична валідність визначається цінністю права, а не цінністю формальної чи матеріальної істини. Вона є предметом не формальної логіки, а особливої юридичної логіки та, ширше, неформальної логіки. Тож формальна логіка не детермінує релевантну форму юридичних міркувань і аргументації, оскільки, насамперед, існує істотна відмінність між формально-логічною валідністю та юридичною валідністю. З’ясовано також, що формальна логіка не є ані достатньою, ані необхідною для того, щоб міркувати як юрист. В такому зв’язку аргументовано, зокрема, що формально-логічний стандарт доведення не є достатнім для визначення релевантної форми валідного юридичного доведення. Існують щонайменше три стандарти юридичного доведення – доведення поза розумним сумнівом, доведення через ясні й переконливі докази, доведення через перевагу у доказах. Кожен з них суттєво відрізняється од формально-логічного стандарту. Загальний висновок моєї розвідки такий: не можна сказати, що загальна логіка у полі права не працює зовсім. Однак для того, щоб міркувати й аргументувати як успішний юрист, слід засвоїти особливу юридичну логіку, що належить до домену неформальної логіки, та керуватися нею без будь-яких виключень.

Посилання

Leibniz G. W. von. Monadology and Other Philosophical Essays. Translated and edited by Paul Schrecker and Anne Martin Schrecker. Indianapolis, New York: The Bobbs-Merrill Company, Inc., 1951.

Holmes O. W., Jr. The Common Law. Edited by Paulo J. S. Pereira & Diego M. Beltran. Toronto: University of Toronto Law School Typographical Society, 2011.

Tammelo I. Sketch for a Symbolic Juristic Logic. Journal of Legal Education. 1955. Vol. 8 (3). P. 277-306.

Kelsen H. Allgemeine Theorie der Normen. Wien: Manz Verlag, 1979.

Aldisert R. J. Logic for Lawyers. A Guide Clear Thinking. 3rd ed. South Bend, IN: NITA, 1997.

Toulmin S. E. The Uses of Argument. Cambridge: Cambridge University Press, 1958.

Johnson R. H., Blair J. A. Informal Logic: An Overview. Informal Logic. 2000. Vol. 20 (2). P. 93-107.

Тягло О. В. Про становлення нової логіко-філософської парадигми. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: Філософія. Філософські перипетії. 2011. № 984, вип. 44. С. 30-36.

Tiaglo O. V. Is There a Specifically Juristic Logic? Forum Prava. 2020. № 65 (Suppl.). P. 10-15. http://doi.org/10.5281/zenodo.4082815

Blackburn S. The Oxford Dictionary of Philosophy. Oxford: Oxford University Press, 1994.

Поліщук Н. П., Лісовий В. С. Англо-український філософський словник. Київ: Либідь, 1996.

Black H. C. Black’s Law Dictionary. 6-th ed. Joseph R. Nolan (ed.). St. Paul, Minn.: West Publishing Co., 1990.

Aristotle. Topics. W.A. Pickard-Cambridge (trans.). London: Aeterna Press, 2015.

Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10, № 11-12, № 13. Ст. 88. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

Тягло А. В. О понимании доказательства в англо-американском праве. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. 2021. Т.4, № 47. С. 8-23. https://doi.org/10.21564/2075-7190.47.218952.

Walton D. Ad Hominem Arguments. Tuscaloosa, Alabama: The University of Alabama Press, 1998.

Wellman F. L. The Art of Cross-Examination. New York: Touchstone, 1997.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-24

Номер

Розділ

Розділ 12. Філософія права