Транскордонні банкрутства в Україні: організаційно-правові питання

Анотація

У статті проводиться науково-практичне дослідження організаційно-правових питань щодо транскордонних банкрутств, що є однією зі сфер регулювання міжнародних приватних відносин. Проаналізовано чинне законодавство України у сфері процедур з банкрутства, зокрема, провадження у справах про банкрутства, пов’язаних з іноземною процедурою банкрутства, та міжнародні документи у сфері транскордонної неплатоспроможності. Виявлено відсутність правової визначеності у Кодексі України з процедур банкрутства категорії «транскордонний», процесуальних прав сторін у процедурі банкрутства за участю іноземного елемента, організаційно-правового алгоритму під час провадження у справах про банкрутство, пов'язаних з іноземною процедурою банкрутства, процедурних аспектів надання судової допомоги керуючому іноземною процедурою банкрутства. Зазначено практичну неефективність реалізації правових механізмів процедур транскордонних банкрутств в Україні, що перешкоджають належному розв'язанню проблемних питань в цій сфері. Визначено необхідність побудови організаційно-правових алгоритмів процедури банкрутства за участю іноземного елемента в Україні задля оптимізації спрощеної та водночас ефективної реалізації прав та досягнення фінансових інтересів учасників відносин процедур транскордонних банкрутств. Надано рекомендації нормативного закріплення організаційно-правових аспектів щодо транскордонних банкрутств на підставі визнаних світових принципів, відображених у спеціальних міжнародних документах з урахуванням постійної зміни нормативних вимог з обов'язковим зіставленням між ними та оновленими положеннями Типового закону ЮНСІТРАЛ про транскордонну неспроможність від 30 травня 1997 року й міжнародною судовою практикою, що забезпечить практичне втілення та реалізацію логічно-сформованих процедурних алгоритмів врегулювання неплатоспроможності суб’єктів в межах зазначеної сфери в Україні.