Спори у сфері соціального забезпечення: шляхи попередження, сутність та методи вирішення у країнах Європейського Союзу

Анотація

У статті досліджено європейський досвід розгляду спорів у сфері соціального забезпечення, шляхи їх попередження, сутність і методи вирішення, розглянуто можливість запозичення позитивних надбань іноземних держав у правозастосовній практиці України.

Проаналізувавши європейський досвід вирішення спорів у сфері соціального забезпечення, виокремлено три шляхи їх можливого врегулювання: 1) за допомогою спеціальних судів з питань соціального забезпечення (галузеве правосуддя); 2) через цивільний процес у загальних судах; 3) за допомогою примирних і арбітражних процедур.

Визначено, що у європейських країнах склалась соціальна модель, яка базується на таких спільних для усіх держав-членів ЄС цінностях, як-от: тісний зв’язок між рівнем економічного розвитку і соціального прогресу; універсальний за своїм характером високий рівень соціального забезпечення; розвинене законодавство; рівність шансів і боротьба з дискримінацією; виробнича демократія; діалог соціальних партнерів у рамках договірних відносин; наявність розвинутої соціальної інфраструктури; ключова роль держави у вирішенні соціальних проблем; боротьба за зайнятість і викорінення феномена соціального відторгнення та бідності; гідна оплата праці; соціальна справедливість і солідарність у суспільстві. Ці базові цінності лягли також в основу розгляду та вирішення спорів у сфері соціального забезпечення. Перелічені цінності повинні лягти в фундамент української теорії й практики соціальних спорів.

Визначено, що національна специфіка і практика кожної європейської держави передбачають застосування різних методів вирішення соціальних спорів із зверненням до соціальних судів, служб примирення, посередництва, арбітражу та медіації. Діяльність соціальних судів побудована на принципах тристороннього співробітництва (трипартизму). Судові справи розглядає колегія у складі професійного судді і двох непрофесійних суддів. Крім того, дієвими заходами досудового вирішення соціальних спорів в країнах ЄС є державне посередництво та медіація. Вони сприяють розвантаженню судової системи, економії часу та фінансових ресурсів учасників спору. Ці інституції для України є маловідомими і, водночас, перспективними.