Правові заходи державної підтримки особистих селянських господарств у сучасних реаліях

Анотація

Стаття присвячена дослідженню правових засад державної підтримки особистих селянських господарств, а також законодавчих новел у цій сфері. У  статті проаналізовано ключові проблеми у діяльності особистих селянських господарств та досліджено основні напрями її удосконалення завдяки механізму державної підтримки. Уточнено основні форми державної підтримки таких господарств та правовий статус фізичних осіб, які здійснюють їх ведення у сучасних реаліях. Доведено ключову роль особистих селянських господарств у забезпеченні продовольчої безпеки держави. Уточнено категорію особистого селянського господарства як альтернативної форми агробізнесу, господарської діяльності, яка провадиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Аргументовано, що задля належного функціонування інституту особистого селянського господарства важливим етапом виступає підтримка з боку держави, як з фінансової точки зору, також й із законодавчої. У статті презюмовано, що особисті селянські господарства в Україні мають розвиватися за активної фінансової та соціально-економічної підтримки як з боку органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування з урахуванням Стратегій розвитку територіальних громад. Наголошено, що саме завдяки функціонуванню цих господарств забезпечується реалізація принципу балансу публічних та приватних інтересів в аграрній сфері та аграрного протекціонізму. Методологія дослідження особливостей державної підтримки особистих селянських господарств ґрунтується на положеннях загальнонаукового діалектичного методу наукового пізнання. Крім того для більш ґрунтовного розкриття проблематики у статті використано історико-правовий, герменевтичний, формально-юридичний і формально-логічний наукові методи.