Освідування у кримінальному провадженні: основні проблеми та шляхи їх розв’язання

Автор(и)

  • М.А. Грига кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник наукової лабораторії з проблем протидії злочинності Навчально-наукового інституту № 1 Національної академії внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4561-712X

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.03.40

Ключові слова:

освідування, слідчі (розшукові) дії, досудове розслідування, кримінальне провадження

Анотація

У статті, на основі аналізу чинного кримінального процесуального законодавства, наукових джерел, а також практики проведення освідування у кримінальних провадженнях, виокремлено основні проблемні аспекти даної слідчої дії та запропоновані шляхи їх можливого розв’язання. Акцентовано на тому, що правове регулювання освідування в межах ст. 241 КПК України в окремих положеннях потребує удосконалення через недостатньо чітке та однозначне формулювання деяких позицій, що викликає певні ускладнення в їх реалізації на практиці. Звернено увагу на звужене формулювання мети освідування у ч. 1 ст. 241 КПК України, яке може призводити до визнання доказів, отриманих в результаті проведення даної слідчої дії недопустимими, оскільки крім зафіксованого у нормі в якості мети виявлення слідів, слідчі на практиці здійснюють їх фіксацію та вилучення. Недоліком визнано виключне повноваження прокурора щодо прийняття рішення про проведення освідування, оскільки даний процесуальний механізм з точки зору практичної реалізації викликає суттєву втрату часу, а освідування часто потребує термінового і невідкладного проведення. Досліджено проблемні аспекти освідування, пов’язані із проведенням даної слідчої дії із застосуванням примусу щодо освідуваної особи, механізм реалізації якого в окремих частинах не забезпечує дотримання процесуальних гарантій прав особи. В частині вивчення пропозиції деяких науковців щодо можливості встановлення під час освідування наявності у особи стану алкогольного сп’яніння, визначено, що встановлення станів організму людини (зокрема сп’яніння, наркотичного збудження тощо), потребує використання спеціальних знань і має вирішуватися проведенням судово-медичної експертизи, а не під час освідування. Акцентовано на проблемах процесуального оформлення освідування, проведеного іншими суб’єктами (експертом, лікарем), у випадках, коли слідчий не може бути присутнім під час проведення слідчої дії. На основі висловлених вченими пропозицій, узагальнені шляхи вирішення вищезазначених проблем

Посилання

Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: zakon.rada.gov.ua/go/4651-17.

Топчій В., Карпенко Н. Заходи примусу для забезпечення освідування у кримінальному провадженні. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2015. № 4. С. 158–165.

Лук’янчиков Є. Д., Лук’янчикова В. Є. Учасники освідування. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2015. № 1. С. 121–132.

Кучинська О. П., Щиголь О. В. Гарантії прав особи при проведенні освідування: сучасний стан, актуальні проблеми та шляхи їх вирішення. Вісник кримінального судочинства. 2018. № 4. С. 54–62.

Іскендеров Е. Ф. Кримінальні процесуальні гарантії сторони обвинувачення як суб’єкта доказування під час проведення освідування у досудовому розслідуванні. Вісник кримінального судочинства. 2017. № 3. С. 44–50.

Смірнова І. Дотримання прав особи при слідчій дії освідування. Вища школа адвокатури НААУ. URL: https://www.hsa.org.ua/blog/dotrymannya-prav-osoby-pry-slidchij-diyi-osviduvannya/

Галаган В. І., Галаган О. І. Реалії і проблеми нового КПК. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 13–19.

Клочуряк С. С. Освідування в системі слідчих (розшукових) дій: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. К., 2013. 199 с.

Дуфенюк О. М., Кунтій А. І. Правова регламентація проведення освідування: проблеми та шляхи вирішення. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2015. № 4. С. 298–306.

Садова Т.В. Захист прав людини при освідуванні та отриманні зразків для експертного дослідження. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні: матеріали Міжрегіональної наук.-практ. конф., присвяченої проголошенню Загальної декларації прав людини (м. Івано-Франківськ). Львів: ПЮІ ЛьвДУВС, 2010. С. 183–188.

Савицький Д. О. Захист прав особи при проведенні освідування. Розкриття злочинів за новим Кримінальним процесуальним кодексом України: матеріали наук.-практ. конф. (Київ, 8 листоп. 2012 р.). Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2012. С. 24–26.

Кунтій А. І. Тактика проведення освідування підозрюваного у кримінальному провадженні про умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання. Львівського державного університету внутрішніх справ. 2014. № 2. С. 310–320.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-28

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність