Особливості тримання під вартою в умовах воєнного стану

Анотація

У статті здійснено системний аналіз змін до кримінального процесуального законодавства, які набрали чинності після початку повномасштабної війни в Україні. Здебільшого увагу звернено на главу 18 розділу ІІ «Запобіжні заходи, затримання особи» та розділ IX¹ КПК України «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану». Враховуючи, що такий запобіжний захід як тримання під вартою є найбільш популярним і водночас найсуворішим, було поставлено за мету виокремити особливості процесуального порядку застосування тримання під вартою в умовах воєнного стану та проаналізувати судову практику щодо цього питання.

Однією з новел стала можливість обрання тримання під вартою керівником відповідного органу прокуратури у випадку відсутності об’єктивної можливості виконання слідчим суддею повноважень. Такий запобіжний захід може бути обраний на строк до 30 діб та продовжений до одного місяця, причому неодноразово в межах строку досудового розслідування.

Особливу увагу автор приділив порядку скасування тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. На підставі проаналізованої судової практики, зроблений висновок, що з клопотанням до слідчого судді в багатьох випадках звертається підозрюваний, обвинувачений, що є порушенням встановленої процедури. Адже, відповідно до КПК України таким правом наділений тільки прокурор.

 Крім того, у статті виокремлені й інші особливості тримання під вартою в умовах воєнного стану, а саме: можливість автоматичного продовження строку; обрання виключно тримання під вартою до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні окремих видів злочинів; право здійснення судового розгляду клопотань про обрання чи продовження тримання під вартою у режимі відеоконференції, навіть якщо поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, який заперечує проти цього тощо.