Справедливість як одна з ключових конституційних засад регулювання права на заробітну плату

Автор(и)

  • В.І. Фрідманська кандидат юридичних наук, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.03.61

Ключові слова:

право на заробітну плату, права людини, природні права, соціально-економічні права, оплата праці, мінімальна заробітна плата, гідні умови життя, справедлива заробітна плата, достатній життєвий рівень

Анотація

Вказується, серед основних конституційних принципів, що відіграють вирішальне значення у регулюванні права на заробітну плату є принципи справедливості. На важливості принципу справедливості як першооснови зауважено і в Статуті Організації Об’єднаних Націй (статті 1). Справедливість в оплаті праці та гідне існування людини міститься і в положеннях міжнародних договорів, у тому числі Загальній декларації прав людини (ст. 23), Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права (ст. 7), Європейській соціальній хартії (переглянутій) (ст.4), актах Міжнародної організації праці.
Акцентовано увагу на тому, що автор не погоджується із твердженням про те, що в Україні існує тільки правове закріплення однієї ознаки змісту права на справедливу заробітну плату – встановлення розміру оплати праці на рівні, який не нижчий мінімальної заробітної плати, що встановлена законом (ст. 3 Закон України «Про оплату праці»).
Доведено, незакріплення прямо принципу справедливості у Законі України «Про оплату праці» не означає відсутність дії вказаного принципу на низку законодавчих норм. При ретельному аналізі наведеного нормативно-правового акту
ми дійшли висновку, що дія принципу справедливості відобразилася на таких правових нормах Закону України «Про оплату праці».     
На думку автора, необхідним є відображення важливості принципу справедливості у гарантуванні права на заробітну плату. В Основному Законі остання частина 43 статті гарантує право на своєчасність отримання винагороди за працю. Ми пропонуємо частину 7 статті 43 Конституції України викласти у такій редакції: «Кожна людина має право на гідну та справедливу заробітну плату, що має виплачуватися у повному обсязі, своєчасно у строк, встановлений законом».

Посилання

Мінченко Р.М. Принцип справедливості як основний критерій взаємодії особистості та державної влади. Актуальні проблеми політики. 2011. Вип. 42. С. 21–26.

Тобота Ю.А. Принцип справедливості, добросовісності і розумності у цивільному праві: монографія. Харків : ХНПУ, 2020. 140 с.

Джабраілов Р.А. Принцип справедливості як основа трансформації економіко-правової системи держави. Вісник Національної академії наук України. 2017. № 7. С. 74–80.

Jones L. General Principles of Law in International Law and Common Law : lecture at the Conseil d’État (France), February 16, 2018). URL: https://www.supremecourt.uk/docs/speech-180216.pdf.

Отраднова О. Реалізація принципу справедливості у цивільно-правових зобов’язаннях із завдання недоговірної шкоди. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2007. Вип. 74-76. С. 120–123.

Коробейников В.С. Первый принцип справедливости в политической философии Джона Ролза: актуальность и основные идеи. Международный научно-исследовательский журнал. 2020. Вып. 11(101). Ч. 2. С. 178–182.

Менджул М.В. Принцип справедливості в правовому регулюванні сімейних відносин в Україні (окремі аспекти). Закарпатські правові читання : матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Ужгород, 20-22 квітня 2017 р.) / за заг. ред. В.І. Смоланки, О.Я. Рогача, Я.В. Лазура. Ужгород: РІК-У. Т. 1. С. 271–276.

Сливка С. Філософські принципи у праві. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2014. Вип. 1. № 782(1). С. 87–95.

Цюкало Ю.В. Принцип справедливості у цивільно-правовому аспекті. Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. 2013. Вип. 644. С. 71–75.

Яковенко М.Б. Справедливість як елемент права. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2019. Вип. 6. № 22. С. 123–129.

Корчевна Л.О. Справедливість як категорія права. Правова держава. 2014. № 7. С. 5–9. 12. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) від 2 листопада 2004 р. № 15-рп/2004. Офіційний вісник України. 2004. № 45. Ст. 2975.

Жигалкін І.П. Справедливість як засадничий принцип трудового права України. Адаптація до права ЄС регулювання економіки України в сучасних умовах : зб. наукових праць за матеріалами «Круглого столу» (м. Харків, 26 травня 2015 р.) / редкол.: С.М. Прилипко та ін. Харків : НДІ ПЗІР, 2015. С. 189–193.

Довбиш К.К. Принципи правового регулювання оплати праці : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05. Харків, 2017. 200 с.

Барегамян С.Х. Конституційне право на працю та його реалізація в умовах європейської міждержавної інтеграції : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02. Маріуполь, 2018. 254 с.

Васюренко Л.В. Механізм державного регулювання організацією оплати праці в умовах глобалізації : дис. … д-ра економ. наук: 08.00.03. Київ, 2019. 533 с.

Пижова М.О. Категорія справедливості в контексті оплати праці. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 9. С. 157–159. URL: http://www.lsej.org.ua/9_2020/39.pdf.

Ústava České republiky ze dne 16. prosince 1992. Sbírka zákonů České republiky. 1993. č.1.

Амелічева Л.П., Мельников М. В. Правове регулювання справедливої оплати праці у світлі концепції гідної праці. Правничий часопис Донецького університету. 2015. № 1-2. С. 3–10.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки Присяжнюк Людмили Михайлівни щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України

«Про оплату праці» від 15 жовтня 2013 р. № 8-рп/2013. Вісник Конституційного Суду України. 2013. № 6. С. 6.

Про розгляд Звіту про результати аналізу використання коштів державного бюджету на оплату праці працівників органів державного управління : Рішення Рахункової палати від 19 березня 2019 р. № 6-1. URL:https://rp.gov.ua/upload-files/Activity/Collegium/

/6-1_2019/R_RP_6-1_2019.pdf.

Найденко О.Є., Григоренко Ю.В. Забезпечення принципу соціальної справедливості в оподаткуванні. Економіка і суспільство. 2017. № 12. C. 577–584.

Dmytry Byelov, Ján Holonich, The principle of humanism in the state-individual relationship. Journal of social sciences, nursing, public health and education. 1/2021. P 138–143.

Бєлов Д.М., Громовчук М.В. Конституційно-правoві засади статусу особи: окремі аспекти. Аналітично-порівняльне право. № 1. 2021. c. 21–26.

Aristova I., Zapara S., Bielov D., Kaluzhna S., Chernadchuk T., Legal Status of Local Self-government Authorities of Ukraine in the Conditions of Information Society Development: Research Methodology, Journal of Advanced Research in Law and Economics. Vol 10 No 8 (2019): JARLE Volume X. Issue 8(46) Winter 2019. p. 61–69

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-28

Номер

Розділ

Розділ 12. Філософія права