Створення наукових парків як фактор розвитку інноваційної діяльності

Анотація

Комплексний аналіз законодавства України щодо регулювання інноваційної діяльності та практики їх реалізації свідчить про наявність множинних проблем законодавчого, організаційного, виконавчого характеру у сфері регулювання, підтримки та розвитку інноваційної діяльності в Україні.

В статті проаналізовані законодавчі зміни щодо порядку створення наукових парків в частині участі закладів вищої освіти в їх заснування, виділені позитивні та негативні наслідки таких змін для розвитку інноваційної діяльності.

Прийнятий в 2009 році Закон України «Про наукові парки» Закону України «Про наукові парки» встановив, що тільки вищий навчальний заклад та/або наукова установа може бути ініціатором створення наукового парку, водночас не регулюючи окремо «ініціювання» як етап створення наукового парку.

Автором доводиться, що стримуючими факторами при створенні наукового парку згідно вказаного Закону в редакції від 25.06.2009 р. були, по-перше, необхідність погодження рішення про створення наукового парку з Міністерством освіти і науки України, неузгодженість нормативно-правових актів відносно переліку документів, необхідних для погодження рішення про створення наукового парку та строків погодження. По-друге, обов’язковий процес внесення майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності до статутного капіталу наукового парку, оскільки відповідно до Закону в редакції від 25.06.2009 р. вищий навчальний заклад та/або наукова установа приймають участь в формуванні статутного капіталу наукового парку тільки шляхом внесення в нього нематеріальних активів (майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності).

На підставі комплексного аналізу Закону в редакції від 07.09.2021 року та інших нормативно-правих актів зроблено висновок, що був змінений порядок створення наукових парків лише для приватних закладів вищої освіти, залишивши його без змін для державних та комунальних закладів, для яких тільки зменшився обсяг документів, які необхідно надати для погодження; розширились форми участі закладів вищої освіти у формуванні статутних фондів наукових парків, що можна розглядати у якості позитивного фактору стимулювання закладів вищої освіти щодо створення наукових парків та розвитку інноваційної діяльності загалом.