Розвиток вітчизняного кримінального законодавства щодо відповідальності за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.04.50

Ключові слова:

джерело права, кримінальне правопорушення, перевищення влади, працівник правоохоронного органу, службові повноваження

Анотація

Перевищення службових повноважень, зловживання службовим становищем, використання владних повноважень у власних цілях – явища, що супроводжують процес політичного, економічного та соціального розвитку будь-якої держави. І хоча даний негативний феномен притаманний кожній країні, однак відмінним залишається дієвість заходів протидії його поширенню.
Вироблення ефективних методів боротьби з будь-якою неправомірною поведінкою неможливе без попереднього здійснення історико-правового дослідження. В такому випадку видається можливим не лише осягнути причини та умови зародження цього небезпечного явища, а й з’ясувати відповідність кримінально-правових приписів вимогам громадськості.
Здобуття в кінці ХХ століття незалежності нашої держави, викликало необхідність впровадження змін, що торкнулися всієї галузевої системи життєдіяльності суспільства. Не було і виключенням питання сфери, що стосується здійснення правоохоронної діяльності. Фактично з часу прийняття Акту проголошення незалежності України і до теперішнього часу в правоохоронній системі відбувається безперервне реформування. Пояснюється це потребою покращити ефективність діяльності українських правозахисних органів та привести їх у відповідність до сучасних демократичних, соціальних, економічних та політичних реалій. Саме з метою забезпечення дієвої організації впровадження реформ у сферах, що належать до компетенції Міністерства внутрішніх справ, було створено постійний консультативний орган «Офіс реформ».
Враховуючи рівень суспільної небезпеки, особливого правового регулювання потребували загрози перевищення влади або службових повноважень працівниками правоохоронних органів. Кримінальну відповідальність за окреслене діяння закріплено у ст. 365 КК України, зміст якої, як і вся правоохоронна система України, піддавалася численним змінам. З дня чинності діючого КК України в дану кримінально-правову норму вносилось п’ять змін, одна із яких навіть стосувалася нової редакції.
Відповідно історичне пізнання суті явища перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу сприятиме усвідомленню змісту та значення заборони, а відтак осягнути підходи законодавця у вирішенні певних проблем.

Посилання

Франчук В.В., Корецка-Шукєвіч Д.Д. Правопорушення, пов’язані з корупцією: адміністративно-правові засади протидії: монографія. Варшава: ЛьвДУВС, 2021. 183 с.

Українське державотворення: не витребуваний потенціал: Словник довідник [за ред. О.М. Мироненко]. – К., 1997.

Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Т. 1. Тула, 2001. 352 с.

Андрущенко Л. В. Сутність явища «корупція» та причини її існування в Україні. Право і суспільство. 2016. № 3(1). С. 148–153.

Бойко А. М. Детермінація економічної злочинності в Україні в умовах переходу до ринкової економіки (теоретико-кримінологічне дослідження) : монографія. Львів : видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. 380 с.

Волошенко А. В. Корупція: історичні витоки та сучасні прояви. Актуальні проблеми економіки: науковий економічний журнал. 2015. № 3 (165). С. 8–16.

Безрутченко В. С. Історичний шлях виникнення корупції, різноманітність поглядів на проблему визначення дефініції цього явища. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc _Gum/bozk/18text/g18_32.htm

Закони Дванадцяти таблиць. Історія держави і права зарубіжних країн. URL: https://pidruchniki.com/2008021558620/pravo/zakoni_xii_tablits

Іващенко В. Міжнародні та національні питання кримінальної відповідальності за фальшивомонетництво. Вісник академії управління МВС. 2007. № 1. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VAUMVS/2007-01.pdf

Мусієнко О. П. Роль громадських організацій у здійсненні адміністративних заходів щодо запобігання корупції в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування. Прикарпатський юридичний вісник. 2016. Вип. 1. С. 169–172.

Шевченко О. О. Історія українського права : навчальний посібник. – К.: Олан, 2001. – 214 с.

Сапожков А. А. Кредитные преступления. Незаконное получение кредита и злостное уклонение от погашения кредиторской задолженности. СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. 240 с.

Боднар В.Є. Протидія злочинам у сфері службової діяльності в органах внутрішніх справ: історично-правовий аспект. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2014. № 3. С. 120-132.

Статут Великого княжества Литовского 1529 года. Минск: Изд-во АН БССР, 1960. 254 с.

Лепісевич П.М. Козацька держава і право: навчальний посібник з історії держави і права України. – Львів: «Край», 2005. – 136 с.

Грозовський І.М. Козацьке право. Право України. – 1997. – № 6

Российское законодательство X - XX веков: в 9 т. Акты земских соборов. Москва: «Юридическая литература», 1985. Т. 3. 512 с.

Уложение о наказанияхъ уголовныхъ и исправительныхъ. Санкт-Петербургъ: В Типографии Втораго Отделения Собственной его Императорскаго Величества Канцелярии, 1845. 898 с. XVII с.

Уголовное уложение. Высочайше утвержденное 22 марта 1903 г. Санкт-Петербург: Сенатская Типография, 1903. 144 с.

Уголовный кодекс советских республик: Практический комментарий. Киев, 1924. 462 с.

Дамірлі Мехман А.О. Предметна сфера історико-правового пізнання: традиції й оновлення (епістемологічний аналіз): автореф. дис. … доктора юрид. наук: спец. 12.00.01. Харків, 2005. 32 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-27

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право