Щодо питання розуміння права на достатнє житло: міжнародно-правовий аспект

Анотація

У статті проаналізовано положення міжнародних угод у галузі прав людини щодо закріплення права на достатнє житло як складової права достатній життєвий рівень. Охарактеризовано зміст права на достатнє житло; зазначено, що належне забезпечення права на достатнє житло є передумовою у реалізації інших прав і свобод людини та має розглядатися не тільки у вузькому розмінні, а як право жити будь-де в безпеці, мирі та з гідністю. Вказано, що досліджуване право має відповідати критерію достатності, що включає такі фактори: правове забезпечення проживання; наявність послуг, матеріалів, можливостей та інфраструктури; доступність з точки зору витрат; придатність до проживання; доступність; місцезнаходження; адекватність з точки зору культури. Встановлено, що правове забезпечення проживання передбачає правовий захист від примусового виселення, переслідування тощо; під наявністю послуг, матеріалів, можливостей й інфраструктури розуміється, що житло має надавати певні можливості, важливі для здоровʼя, безпеки, комфорту та харчування; доступність з точки зору  витрат передбачає, що фінансові витрати, повʼязані з житлом, повинні бути такого розміру, щоб задоволення інших основних потреб не були під загрозою; придатність житла означає, що житло не є достатнім, якщо воно не гарантує фізичну безпеку; під доступністю розуміється, що  житло не є достатнім, якщо не враховуються конкретні потреби груп, які перебувають у несприятливому становищі; місцезнаходження передбачає, що житло не є достатнім, якщо воно відрізане від можливостей працевлаштування, медичних послуг, освітніх закладів, розташоване у забрудненій, небезпечній місцевості; адекватність з погляду культури передбачає, що при його будівництві має поважатися та і враховуватися культурна самобутність. Приділено увагу питанню  щодо дотримання державами їхніх зобов’язань у цій сфері. Зроблено відповідні висновки.