Методологія порівняльного медичного права: базові аспекти

Автор(и)

  • В. Пішта Доктор філософії, асистент кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна https://orcid.org/0000-0003-2769-7189

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.05.53

Ключові слова:

методологія, порівняльне медичне право, медичне право, функціональний метод, структурний метод, аналітичний метод, історичний метод

Анотація

Сучасний світ усе більше глобалізується, у зв’язку з цим роль порівняльно-правових досліджень тільки зростає. Однак існують і відмінності між різними правовими системами та державами, навіть попри їхнє близьке географічне розташування чи спільні зв’язки. Такі аспекти відіграють ще більшу роль, коли мова йде про правовідносини у сфері охорони здоров’я. Саме тому це дослідження присвячено методології порівняльного медичного права, оскільки розуміння методологічного базису може стати підґрунтям для подальшого визначення ступеня гармонізації підходів щодо особливо чутливих питань у цій сфері.

У рамках дослідження визначено рівні порівняння: макро- та мікропорівняння, діахронне та синхронне порівняння.

Встановлено, що методами порівняльного медичного права є функціональний, структурний, аналітичний та історичний.

Функціональний метод застосовується для розуміння того, як практичні проблеми вирішення конфлікту інтересів можуть відображатися в різних правових системах, оскільки різні суспільні проблеми, зокрема, нестача донорських органів стосується переважної більшості суспільств. Відтак кожне суспільство вирішує ці проблеми за допомогою законів, у яких можуть відрізнятися деталі (наприклад, юридичні процедури).

Структурний метод натомість можна використовувати для розуміння відмінностей між правовими стандартами, які можуть стосуватися широкого кола питань, як-от створення та використання біобанків.

Застосування аналітичного методу дозволяє зрозуміти відмінні та спільні риси між правовими системами щодо схожих понять. Поняття «фонди компенсації пацієнтам» відоме одним правовим системам, в той час як іншим – ні. Однак більш детальний аналіз дозволяє виявити подібні або схожі конструкції (наприклад, може йти мова про механізми компенсації за допомогою фондів соціального страхування).

Важливість історичного методу у порівняльному медичному праві полягає в тому, що завдяки ньому можна порівняти законодавчі підходи до медичного страхування на різних етапах розвитку правої системи. З іншого боку такий підходу надає можливість здійснити порівняння правового регулювання у сфері медичного страхування різних правових систем та на різних етапах їхнього розвитку.

Посилання

Савчин М. В. Порівняльне конституційне право: підручник. Київ: ВАІТЕ, 2020. 462 с.

Бехруз Х. Н. Порівняльне правознавство: сучасні грані досліджень. Порівняльне правознавство. 2013. № 1-2. С. 278-285.

Кресін О. В. Лев Ребет – український вчений-компаративіст. 2017. URL: http://infolab.ho.ua/Politic/Rebet%20Lev,%20Teorija%20natsiji/Rebet%20Lev,%20Ukrajinskij%20uchenyj%20komparativist,%20Kresin.pdf (дата звернення: 14.11.2022).

Van Hoecke M. Methodology of Comparative Legal Research. Law and Method. December 2015. URL: https://www.bjutijdschriften.nl/tijdschrift/lawandmethod/2015/12/RENM-D-14-00001 (дата звернення: 14.11.2022).

Samuel G. An Introduction to Comparative Law Theory and Method. Oxford: Hart Publishing, 2014. 232 p.

Hart H. L. A. The Concept of Law. Oxford University Press, UK, 1961. 315 p.

Ali I. Comparative Legal Research-Building a Legal Attitude for a Transnational World. Journal of Legal Studies. 2020. № 26 (40). P. 66-80.

Hohfeld W.N. Fundamental Legal Conceptions, as Applied in Judicial Reasoning. New Haven: Yale University Press, 1919. 124 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право