Поняття і генезис повноважень, механізм їх регулювання та легітимність при встановленні на законодавчому рівні

Анотація

Стаття присвячена розкриттю поняття теорії повноважень. Показується легітимність повноважень і врахування при їх нормативному регулюванні потреб та інтересів людини і громадянина, суспільства в цілому. З’ясовано, що структурна побудова теорії держави і права передбачає наявність в її системі відповідних автономних частин, такою автономною частиною є теорія повноважень, що являє собою сукупність достовірних знань про повноваження. Розглянуто повноваження як соціальне явище, що проявляється в сучасних відносинах громадянського суспільства, делегування права здійснення певних прав і обов’язків. Визначено, що повноваження за своїм змістом є сукупністю взаємопов’язаних та взаємозалежних прав та обов’язків. Встановлено, що до юридичного складу повноважень входять обов’язки державних органів, громадських організацій, посадових та інших осіб, які закріплені за ними у встановленому законодавством порядку. Повноваження встановлюються в нормах права як на законодавчому, так і на підзаконному правових рівнях. З’ясовано, що термін «повноваження» використовується в різних галузях права і тому вважається загально-правовим. Визначено повноваження як елемент більш широкого правового явища – системи права і держави. Встановлено, що повноваження має системні та функціональні зв’язки з органами держави, через них здійснюється делегування виборцями права на управління державою справами суспільства, ці елементи системи є невід’ємною складовою компетенції органів виконавчої влади. Простежується закономірність використання терміну «повноваження» в нормах не однієї, а усіх галузей права. Визначено, що загальним правилом визнання легітимності повноважень за органом влади чи посадовою особою є те, що вони і набувають повноважень на основі дотримання всіх вимог законодавства, і діють у спосіб визначений в ньому. Запропоновано загальне визначення поняття повноваження, як загальне для теорії права та держави поняття, змістом якого є система прав та обов’язків, набутих у легітимний спосіб державою, місцевим самоврядуванням, державними органами і органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, іншими суб’єктами правовідносин з метою забезпечення можливостей, потреб та інтересів людини і громадянина, окремих соціальних груп та суспільства в цілому.