Роль та місце інституту адвокатури в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина

Автор(и)

  • М.В. Бєлова доктор юридичних наук, д оцент кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ukraine https://orcid.org/0000-0003-2077-2342
  • Д.М. Бєлов доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Заслужений юрист України, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7168-9488

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.06.7

Ключові слова:

адвокатура, права людини, механізм захисту прав людини

Анотація

Вказується, особа в демократичній, правовій державі – це найвища соціальна цінність, яка відіграє вирішальну роль у всіх сферах матеріальній, політичній, соціальній, духовно-культурній життєдіяльності. При цьому, кожна особа індивідуальна, своєрідна, неповторна, унікальна. Її участь у діяльності правової держави залежить від матеріальних і духовних можливостей у використанні своїх суб’єктивних прав і добровільному виконанні своїх правових обов’язків. Правовий статус особи полягає у встановлені законодавством її прав, свобод, обов’язків, які представляють собою
можливості, що перетворюються на дійсність за їх практичною реалізацією.
Автори висвітлюють окремі особливості конституційно-правового статусу інституту адвокатури. Визначено специфіку правової природи інституту адвокатури в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина. Встановлено місце та роль адвокатури серед інших органів державної влади.
Автори приходять до висновків, інститут адвокатури в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина виступає одним із засобів для самообмеження державної влади шляхом створення та активного функціонування незалежного правозахисного інституту, що є активним актором процесу реалізації основної конституційної функції держави – реалізація та захист прав і свобод людини і громадянина. Конституційно-правовий статус адвокатури дозволяє їй активно забезпечувати прав не тільки кожної особи, але і усього громадянського суспільства, ефективно реалізувати правозахисну функцію держави шляхом забезпечення належної взаємодії в діяльності органів державної влади та громадянського суспільства.
Основними ознаками адвокатури, що розкривають її сутність в механізмі надання правової допомоги є: 1) адвокатура виступає окремим правозахисним інститутом; 2) адвокатура активно взаємодіє з органами державної влади та інститутами громадянського суспільства як рівноправний партнер в механізмі захисту прав та свобод людини і громадянина; 3) в межах професіонального обов’язку захисту прав та інтересів своїх клієнтів адвокати відіграють
суттєву роль у справедливому відправленні правосуддя. Будучи активним учасником механізму правозастосування, займаючи самостійне місце у механізмі правосуддя, адвокатура виконує (повинна виконувати) важливу функцію
суспільного контролю у цій сфері.

Посилання

Арато А. Концепция гражданского общества: восхождение, упадок и воссоздание, и направления для дальнейших исследований. Полис. 1995. № 3 С. 15-20.

Баглай М.В. Конституционное право Российской Федерации: учебник. 4-е изд., изм. и доп. М., 2004. 364 с.

Бойков А.Д. Третья власть в России. Очерки о правосуди, законности и судебной реформе 1990–1996 гг. М., 1997. 221 с.

Букач В. Зміст конституційних прав і свобод громадян. Право України. 2001. № 9. С. 28-31.

Вільчик Т. Конституційно-правовий статус адвокатури. Теорія і практика правознавства. Вип. 2 (8) / 2015. С. 1-13.

Воронов А.А. Роль адвокатуры в реализации конституционного права на квалифицированную юридическую помощь : дисс.докт.юрид.наук по спец. 12.00.11. М., 2008. 490 с.

Городовенко В. В. Проблеми становлення незалежної судової влади в Україні : монографія. К. : Фенікс, 2007. С. 172-173.

Гурлев В.В., Гурлев Л.В. Социальное государство и общество. СПб, 2002. 312 с.

Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ (ОБСЄ), Міжнародний документ від 29.06.1990 URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_082

Загальна декларація прав людини: ООН; Декларація, Міжнародний документ від 10.12.1948 URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_015

Карпов Д.В. Социально-правова природа судебной власти. Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. Серия Право. 1997. Вып. 1. С. 162–169.

Кудрявцев В.Н., Лукашева Е.Л. Новое политическое мышление и права человека. Вопросы философии. 1990. № 5. С. 3-11.

Лепихов М.И. Конституционные основы социального государства и социальных прав народа и человека. Закон и право. №11. 2005. С. 12-13.

Либанова С.Э. Адвокатура Российской Федерации в механизме конституционного гарантирования защиты прав и свобод : монографія. Курган, 2009. 375 с.

Лукашева Е.Л. Права человека: геополитический подход. Государство и право. 2001.№ 5. С. 87-90.

Лукашук И.И. О современной концепции прав человека. Юридический журнал. 2000.№ 2. С. 46-53.

Мархгейм М.В. Конституционная система защиты прав и свобод человека и гражданина: Дис.... д-ра. юрид. наук. М.,2005. 384 с.

Миронова Т.К. Основные права человека в Конституции и международно-правовых нормах. Гражданин и право. 2006.№ 4. С. 3-7.

Прилуцький С.В. Судова влада в умовах формування громадянського суспільства та правової держави в Україні : автореф.дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.10. К., 2013. 35 с.

Рабінович П.М. Права людини та їх юридичне забезпечення (основи загальної теорії права і держави): Навч. посібник.К., 1992. 330 с.

Россоха С.В. Правоохоронні органи держави в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина. Науковий вісник УжНУ. Серія “Право”. Випуск 35. 2015. С. 45-49.

Стецоиский Ю.И. Советская адвокатура: Учеб. пособ. для вузов. М: Высш. шк., 1989. 304 с.

Тимошенко В.І. Юридична і фактична рівність: проблеми розмежування. Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 33. К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. С. 2.

Хартія основоположних принципів діяльності європейських адвокатів (прийнята на пленарній сесії ССВЕ 24.11.2006 р.) URL: http://www.cay.org.ua/ua/104/index.html.

Заборовський В.В. Правовий статус адвоката в умовах становлення громадянського суспільства та правової держави в Україні: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.10. К., 2017. 577 с.

Заборовський В.В., Бисага Ю.М., Булеца С.Б. Правовий статус адвоката: проблеми теорії та практики: монографія. Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2019. 650 с.

Бєлов Д.М., Громовчук М.В. Конституційно-правoвий статус особи: базові підходи. КПАС. 2020. № 1.

Бєлов Д.М. Конституційно-правoвий статус людини і громадянина: окремі питання теорії констуціоналзму. Часопис КУП. 2020. № 4. С. 22-25.

Бєлов Д.М., Громовчук М.В. Норма конституційного права та правовий статус людини і громадянина в конституційному праві України: деякі питання співвідношення. Порівняльно-аналітичне право. 2018. № 5. С. 44-47.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-18

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право