Соціальне підприємництво як нова категорія сучасної юриспруденції

Анотація

Вказується, в умовах війни відбувається переосмислення загальнолюдських цінностей, підвалин державності, пошук національної ідентичності, формування психології нації. В той же час, здійснюється становлення та еволюція нових інститутів права, зокрема соціального підприємництва. Зважаючи на нагальність вирішення гострих соціальних проблем та створення додаткових гарантій щодо права на достатній життєвий рівень, існує потреба у швидкому реагуванні на зміни, що відбуваються в соціумі, та адаптації бізнесу до зазначених правових метаморфоз. Саме тому, стаття присвячена розгляду історичної ґенези соціального підприємництва в Україні. У статті проаналізовано причини неможливості впровадження соціального підприємництва в ХХ столітті, зокрема через комуністичний порядок та особливості державотворення в умовах тоталітаризму.
Відзначається, вперше термін «соціальний бізнес» вжив нобелівський лауреат М. Юнус. У розумінні М. Юнуса соціальний бізнес – це підприємство, яке приносить користь значній частині суспільства. Серед семи принципів со-
ціального бізнесу, описаних Юнусом, можна виділити боротьбу з бідністю, повернення інвестицій без дивідендів, екологічну свідомість та покращення робочих умов. За версією Юнуса, соціальний бізнес мав би бути провідною мо-
деллю капіталізму майбутнього з людським обличчям. Прикладом соціального бізнесу можна назвати Grameen Bank, заснований самим М. Юнусом.
Окреслюються головні ознаки соціального підприємництва, як ефективного механізму забезпечення захисту прав та інтересів соціально-незахищених верств населення. Обґрунтовується значимість соціального підприємництва в сучасному українському державотворенні крізь призму необхідності відповідальності підприємців, впровадження нових моделей ціннісних орієнтирів у бізнесі, спрямованості на подолання наслідків агресії країни-терориста росії.
В ході дослідження, приходимо до висновку, що соціальне підприємництво може символізувати відхід українського суспільства від колективізму і перехід до індивідуалізму, де юридичні особи та фізичні особи-підприємці своєю діяльністю за власної ініціативи створюють гідні умови для життя соціально незахищених верст населення.