Безпека цивільної авіації як об’єкт кримінально-правового регулювання

Анотація

У статті досліджено проблеми кримінально-правового регулювання безпеки цивільної авіаційї. Вивчено та проведено системний аналіз чинного Кримінального кодексу України, що дозволяє виділити самостійну підсистему кримінально-правового забезпечення охорони авіаційної безпеки від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.

Системний аналіз норм чинного Кримінального кодексу показує, що вказаний нормативний акт не передбачає єдиного розділу, що визначає конкретний перелік кримінальних правопорушень, що посягають на авіаційну безпеку. Кримінальна відповідальність за вчинення актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації передбачена статтями, що розташовані у різних розділах Особливої частини Кримінального кодексу. Проте, це зовсім не означає, що авіаційна безпека позбавлена кримінально-правового забезпечення її охорони. Загальноприйнятним вважається, що підставою об’єднання кримінальних правопорушень у розділи Особливої частини Кримінального кодексу слугує родовий об’єкт кримінального правопорушення. В науці кримінального права розроблені різні підходи до класифікації об’єкта кримінального правопорушення (злочину). У більшості наукових джерел, присвячених питанням об’єкта, класифікація об’єктів включає: загальний, родовий (груповий) та безпосередній об’єкти (основний і додатковий). Як відомо, основний безпосередній об’єкт кримінального правопорушення, як частина родового об’єкту, визначає внесення кримінального правопорушення в той або інший розділ Кримінального кодексу.

Так, відповідно до тлумачного словника, безпека – це стан, коли комусь або чомусь ніщо не загрожує, не викликає занепокоєння. Онтологічний аспект цього поняття визначає «безпеку» як певну якість буття людини, що визначає мету та результат діяльності людини щодо захисту від загрозливих чинників, подій та явищ. Конституція України виокремлює три головні різновиди безпеки: «безпека громадянина», «громадська безпека», «безпека держави». Оскільки безпека має багато видів (авіаційна, виробнича, внутрішня, громадська, демографічна, економічна, екологічна, соціальна, національна, пожежна, радіаційна, руху, техногенна, транспорту, фінансова, харчових продуктів, ядерна тощо), поняття «безпека» в кожній галузі знання трактується порізному. Але, загалом, розуміння змісту категорії «безпека» включає відсутність небезпеки та наявність стану захищеності життєво важливих інтересів індивіда, суспільства, держави від внутрішніх та зовнішніх загроз. Дослідження нормативних характеристик актів незаконного втручання дозволяє стверджувати, що до них належать суспільно небезпечні, протиправні діяння, пов’язані з посяганням на нормальну діяльність цивільної авіації та авіаційних об’єктів, що визначені нормами міжнародного та національного законодавства як акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.

Отже, авіаційна безпека, як об’єкт кримінальних правопорушень, це нормальна діяльність цивільної авіації та авіаційних об’єктів, відсутність небезпеки та наявність стану захищеності життєво важливих інтересів індивіда, суспільства, держави (життя, здоров’я, громадської безпеки, власності тощо) від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.