Конституційно-правові вектори впровадження оптимальної моделі прокуратури у системі механізму захисту прав людини

Автор(и)

  • Ю.Д. Макосій аспірант кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ «Ужгородського національного університету», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2022.06.58

Ключові слова:

верховенство права, прокуратура, незалежність прокуратури, механізм захисту прав людини, конституція, права і свободи

Анотація

Наукова стаття присвячена дослідженню конституційно-правових векторів впровадження оптимальної моделі прокуратури у системі механізму захисту прав людини. Визначено, прокурори зобов’язані виконувати свої обов’язки без страху, будь-якої прихильності чи упередження; не піддаватися впливу окремих осіб чи груп осіб, тиску засобів масової інформації та повинні враховувати лише суспільні інтереси; діяти об’єктивно; врахувати всі обставини, що мають значення, незалежно від того, йдуть вони на користь чи на шкоду підозрюваному; завжди шукати істину, допомагати суду прийти до неї, встановити справедливість згідно із законом і велінням совісті. Українська держава, у свою чергу, повинна вживати належних заходів для забезпечення того, щоб правовий статус, компетенція та процесуальна роль прокурорів були встановлені законом таким чином, щоб не було законних сумнівів щодо незалежності та неупередженості суддів.
Встановлено, вкрай важливою умовою для ефективного здійснення повноважень прокуратури у сфері захисту прав людини є те, щоб процедура добору осіб на посади прокурорів повинна бути максимально прозорою та об’єктивною, здійснюватись незалежно та неупереджено.
Акцентовано, професійна компетентність прокурорів передбачає насамперед володіння необхідним рівнем знань, умінь та навичок, комунікативних характеристик, доброчесності, наявність високого рівня правової свідомості
та професійної культури, поведінки та етики, що може бути досягнуто шляхом безперервного навчання та систематичного підвищення кваліфікації, у тому числі завдяки проходженню інтенсивних тренінгів.
Наголошено, навчання прокурорів є швидше не їх правом, а обов’язком, та повинно бути безперервним. У цьому аспекті слід зазначити, що прокурор, окрім знання поточного законодавства у сфері прав та свобод людини і громадянина, їх захисту, особливостей реалізації, повинен також володіти необхідними морально-етичними характеристиками, які відповідатимуть займаній посаді, сфері функціонального призначення прокурора, загальнолюдським цінностям.
У висновках визначено основні напрями впровадження оптимальної моделі прокуратури у контексті належного виконання функціонального призначення прокуратури у сфері захисту прав людини.

Посилання

Жоган Р. Конституційно-правовий статус прокуратури в Україні. Київ. 2010.

Кравченко Т. Окремі аспекти представництва прокурором інтересів держави в суді. Місцеве самоврядування. № 8 (1). 2020. URL: https://i.factor.ua/ukr/journals/ms/2020/august/issue-8/1/article-110235.html (дата звернення: 12.06.2020).

Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень: Наказ Генерального прокурора України від 21.09.2018 № 186 (втратив чинність).

Права і свободи в Україні: конституційно-правовий механізм захисту. Часопис Київського університету права. 2009. № 2. С. 49–55.

Про Раду Європи. URL: https://www.coe.int/uk/web/kyiv/the-coe/about-coe (дата звернення: 12.04.2020).

Офіс Генпрокурора підписав Меморандум із Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні щодо підтримки впровадження ініціативи зі співробітництва у галузі захисту прав дітей. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/news_m=publications&_c=view&_t=rec&id=274159 (дата звернення: 08.08.2020).

Басараб Р.І. Організаційно-правові засади діяльності Генерального прокурора України: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.10. Національна академія прокуратури України. К., 2015. 245 с.

Статут Організації Об’єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010#-Text (дата звернення: 09.02.2021).

Сухонос В. Щодо Концепції реформування прокуратури України. Право України. 2004. № 1. С. 86–90.

Napoleonic Code. France. 1804. URL:https://www.britannica.com/topic/Napoleonic-Code (date of application: 09.04.2020).

Publication de l’avis rendu par la formation plénière du Conseil supérieur de la magistrature. 2020. URL: http://www.conseil-superieur-magistrature.fr/actualites/publication-de-lavis-rendu-par-la-formation-pleniere-du-conseil-superieur-de-la (date of application: 08.02.2021).

Огородник А.П. Механізм забезпечення прав і свобод людини та принципи законності в Україні. Право України. 2008. № 6. С. 14–18.

В Україні розробляють Концепцію розвитку кримінальної юстиції та системи органів правопорядку. URL: https://sud.ua/ru/news/ukraine/207051-v-ukrayini-rozroblyayut-kontseptsiyu-rozvitku-kriminalnoyi-yustitsiyi-ta-sistemi-organiv-pravoporyadku

(дата звернення: 09.11.2021).

Копча В.В. Правозахисна функція держав Центральної Європи: теоретичні та порівняльно-правові аспекти: автореф. На здоб. Наук. Ступ. Канд. Юрид. наук. Київ. 2021. 38 с.

Генеральний прокурор провела міжвідомчу нараду щодо створення Концепції розвитку кримінальної юстиції та системи органів правопорядку. URL:https://www.gp.gov.ua/ua/news?_m=-publications&_c=view&_t=rec&id=298908 (дата звернення: 08.07.2021).

Новосад Ю. Про деякі змістовні елементи дослідження діяльності прокуратури як суб’єкта боротьби із злочинністю в Україні. Підприємництво, господарство і право. Київ: НДІ приват. права і підприємництва України НАПрН України, 2017. Вип. 9(259). С. 183–187.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-18

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність