Теоретико-правові аспекти аналізу іноземної юридичної практики: проблеми «судового активізму»

Анотація

У цій науковій статті проведено дослідження теоретико-правових аспектів аналізу іноземної юридичної практики в контексті аналізу проблеми «судового активізму».
Вказується, що сучасна правова доктрина та практика значно відходить від класичного розуміння тріади владних повноважень, сфера публічно-владної діяльності стають більш розмитими, в свою чергу судова влада отримує ширший спектр механізмів та можливостей. Вказане зумовлено основами синергетичної системи, тому що світові правові процеси та явища не можуть мати усталений незмінний характер.
Узагальнено, що компаративістський аналіз функціонування судових систем вказує на затребуваність ідеї цілісності, взаємозв’язку та взаємодетермінації матеріально-духовної ідеології. Доктринальні положення мають дискусійних характер та виокремлюють позитивіські та нігелістичні факторинги судового активізму, проте вагомим є те, що унікальний досвід країн іншої системи в епоху глобалізаційних змін, міграційних процесів, розвитку інформаційного середовища потребує запозичення досвіду інших судових систем. До того звернемо увагу, що історико-правовий формат творення правового явища, його сучасне функціонування становлять основу для аналізу національної доктрини і практики. Також звернено увагу, що в контексті євроінтеграційних процесів в науці теоретико-правового та талузевого юридичного спрямування звертають увагу на позитивні еталони та стандарти функціонування правового явища. Наявність дискусійних аспектів, прогалин у застосуванні, зокрема в досліджуваному питанні в контексті нелегітимного перевищення меж судового активізму, також має становити інтерес для дослідника.
Констатовано, що судовий активізм є новим правовим явищем, що проходить адаптацію в національну правову реальність з англо-саксонської правової сім’ї та має дискусійні аспекти. Серед них визначено позитивні: захист прав і свобод громадян, активізація сучасних актуальних правових питань, стрімке вирішення проблеми, що має суттєве суспільне значення; негативні - недопустимим ідеалізація такого явища як правовий активізм, оскільки суддя при використанні елементів судового активізму використовує не тільки власну правосвідомість, юридичні знання, практику, але й політичні уподобання, таким чином розширюючи сферу судової влади до особливо великих обсягів та відверто потягаючись на повноваження інших гілок влади, зокрема законодавчої та виконавчої, і в контексті правової визначеності, слід вказати що така діяльність руйнує класично усталений механізм «стримування та противаг».