Новітні правові засади функціонування Державного земельного кадастру

Автор(и)

  • В.П. Станіславський кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри земельного та аграрного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-6487-416X

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.04.39

Ключові слова:

державний земельний кадастр, кадастрова діяльність, земельна реформа, землеустрій, ринок земель, геопросторові дані, державна реєстрація прав, охорона земель

Анотація

Стаття присвячена аналізу новітніх принципів і новел правового забезпечення функціонування Державного земельного кадастру в Україні. Розкрито правові питання інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром України та національною інфраструктурою геопросторових даних. Визначено переваги адаптації чинного законодавства в сфері земельного кадастру до приписів Директиви Європейського Союзу 2007/2/ EC (INSPIRE) та розглянуто можливість їхнього впровадження у правову систему України для покращення кадастрової діяльності та земельних відносин. У статті подано пропозиції щодо вдосконалення законодавства та його адаптації до стандартів ЄС. У роботі зроблено висновок, що чинне українське законодавство потребує комплексних змін для приведення його у відповідність до стандартів ЄС щодо інформаційної взаємодії в рамках земельного кадастру. Наголошується, що прийняття принципів Директиви INSPIRE може бути ефективним шляхом вперед на ляху удосконалення національної інфраструктури геопросторових даних. Аргументовано, що відсутність взаємодії та автоматизованого обміну геопросторовими даними в єдиному середовищі із реєстрами, кадастрами виконавчих органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій у сферах містобудування, архітектури, земельних ресурсів становить значну проблему для гарантування земельних прав суб’єктів земельних відносин. Наголошено, що серед найактуальніших проблем правового регулювання у сфері земельних відносин і кадастрової діяльності на сьогодні залишаються такі, як недосконалість державного управління земельними відносинами, недостатня розвиненість автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру та відсутність ефективного механізму економічного стимулювання використання та охорони земель. Доведено положення про те, що функціонування Державного земельного кадастру сучасності в Україні здійснюється на засадах: оброблення, систематизації та збереження відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру; синхронізації інформації, що містить національна інфраструктура геопросторових даних та Державний земельний кадастр; інтеграції геоінформаційних систем України та Європейського Союзу з метою створення єдиного інформаційного простору використання 3D та 4D даних про землю; протидії та захисту інформації, яку містить Державний земельний кадастр, від кіберпіратства.

Посилання

Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти: моногр. / за заг. ред. О.М. Бандурки. Харків: Ун-т внутріш. справ, 2000. 368 с.

Сидор В.Д. Теоретичні проблеми розвитку земельного законодавства України: дис. на здоб. наук. ступ. докт. юрид. наук. Одеса, 2012. 472 с.

Carpenter J. Future trends in geospatial information management: the five to ten year vision. United Nations Initiative on Global Geospatial Information Management. 2013. URL: http://ggim.un.org (last accede: 25.07.2023).

Кожурін В.М. Публічне управління земельними ресурсам територіальних громад: дис. на здоб. наук. ступ. докт. філософ. з публ. упр. Харків, 2021. 252 с.

Бакай Ю.Ю. Національна інфраструктура геопросторових даних України. Modern achievements of EU countries and Ukraine in the area of law: Collective monograph. Part 1, Wloclawek, Poland. 2020. С. 1–17.

Лесик О.В., Тодорова О.Л. Створення інфраструктури геопросторових даних як базис просторового розвитку та трансформації Держгеокадастру в Україні. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2021. № 2 (14). С. 243–253.

Гаража О.П. Інституціональні засади управління земельними ресурсами на різних рівнях територіально-галузевого розподілу: теорія та практика: дис. на здоб. наук. ступ. докт. екон. наук. Житомир, 2020. 612 с.

Ріпенко А.І. Теоретичні та практичні проблеми функціонування Державного земельного кадастру. Конституційні засади аграрного, земельного та екологічного права: 20 років розвитку: матеріали «круглого столу» (м. Київ, 27 трав. 2016 р.). Київ: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2016. С. 121–128.

Сенюта Л.Б. Система земельного права України як галузі права: дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук. (докт. філософії). Київ, 2019. 224 с.

Сенюта Л.Б. Система земельного права України як галузі права: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук. (докт. філософії). Київ, 2019. 16 с.

Лісова Т.В. Правове регулювання управління в галузі використання та охорони земель. Правове регулювання екологічних, аграрних та земельних відносин в Україні: сучасний стан і напрями вдосконалення: моногр. / [А.П. Гетьман, М.В. Шульга, А.М. Статівка та ін.]; за ред. А.П. Гетьмана та В.Ю. Уркевича. Харків: Право, 2012. С. 360–380.

Шпенов Д.Ю. Інформаційні правовідносини: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2012. 19 с.

Носік В.В. Державний земельний кадастр. Велика українська юридична енциклопедія. Т. 16: Земельне та аграрне право / редкол.: М.В. Шульга (голова), В.В. Носік, П.Ф. Кулинич (заст. голови) та ін. Харків: Право, 2019. С. 120–122.

Лісова Т.В. Земельно-кадастрова документація. Велика українська юридична енциклопедія. Т. 16: Земельне та аграрне право / редкол.: М.В. Шульга (голова), В.В. Носік, П.Ф. Кулинич (заст. голови) та ін. Харків: Право, 2019. С. 250–254.

Про створення інфраструктури просторової інформації у європейському співтоваристві (INSPIRE): Директива Європейського Парламенту і Ради 2007/2/ЄС від 14 березня 2007 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_002-07#Text (дата звернення 25.07.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-14

Номер

Розділ

Розділ 6. Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право