Диференціація кримінальної відповідальності за умисне та необережне знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу: іноземний досвід, національні перспективи

Автор(и)

  • Р.О. Мовчан доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права Донецького національного університету імені Василя Стуса, Україна https://orcid.org/0000-0003-2074-8895

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.04.59

Ключові слова:

довкілля, рослинний світ, кримінальні правопорушення, кримінальна відповідальність, диференціація відповідальності, суб’єктивна сторона, вина, умисел, необережність, підпал, вогонь, знищення, пошкодження

Анотація

Метою цієї роботи є отримання науково обґрунтованої відповіді на питання про доцільність диференціації відповідальності за умисне та необережне знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу (ст. 245 Кримінального кодексу України).
Зазначається, що парламентарії абсолютно всіх проаналізованих зарубіжних країн зайняли одностайну позицію щодо необхідності диференціації відповідальності за, з одного боку, знищення або пошкодження лісів (чи ж об’єктів рослинного світу загалом), яке стало результатом необережного поводження з вогнем чи іншим джерелом підвищеної небезпеки, а, з іншого, – за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, вчинене шляхом або ж лише підпалу, або ж також і шляхом вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом. При цьому найбільш обґрунтованою визнається позиція парламентаріїв, які, зважаючи на надзвичайно високу небезпеку згаданих підпалів чи інших умисних загальнонебезпечних дій, визнають таку поведінку кримінально протиправною незалежно від розміру завданих нею збитків (формальний склад), які, не впливаючи на криміналізацію, водночас визнаються чинником диференціації відповідальності; що ж до необережного поводження з вогнем, то, враховуючи об’єктивно нижчий ступінь суспільної небезпеки цих дій, кримінальна відповідальність за їхнє вчинення настає лише за умови настання певних наслідків.
Також наводяться окремі судові рішення, в яких за однією і тією самою нормою (ст. 245 Кримінального кодексу України) кваліфікуються об’єктивно різні за ступенем своєї суспільної небезпеки прояви необережного та умисного знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу.
У результаті написання статті робиться загальний висновок про необхідність диференціації кримінальної відповідальності за, з одного боку, умисне знищення/пошкодження об’єктів рослинного світу, вчинене шляхом підпалу, а, з іншого, знищення/пошкодження об’єктів рослинного світу, які стали наслідком необережного поводження з вогнем чи іншими джерелами підвищеної небезпеки.

Посилання

Брич Л.П. Теорія розмежування складів злочинів : монографія. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2013. 712 с.

Злочини проти довкілля: кримінально-правова характеристика: практичний посібник / О.О. Дудоров, Д.В. Каменський, В.М. Комарницький, М.В. Комарницький, Р.О. Мовчан. Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2014. 616 с.

Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. 5-те вид., допов. Харків: Право, 2013. Т. 2: Особлива частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. 2013. 1040 с.

Митрофанов І.І., Притула А.М. Злочини проти довкілля: навч. посіб. Суми: Університетська книга, 2010. 205 с.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. 10-те вид., переробл. та допов. Київ: ВД «Дакор», 2018. С. 833.

Дудоров О.О., Мовчан Р.О. Про напрями вдосконалення механізму кримінально-правової охорони довкілля (на замітку розробникам нового Кримінального кодексу України). Вісник Асоціації кримінального права України. 2020. № 1. С. 92– 125. DOI: https://doi.org/10.21564/2311-9640.2020.13.204733.

Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні: проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства. Київ: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2002. 635 с.

Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. Київ: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. 712 с.

Вирок Радехівського районного суду Львівської області від 19 листопада 2012 р. у справі № 1317/1852/2012. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/28599626.

Вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28 листопада 2022 р. у справі № 298/870/22. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107545900.

Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2022 р. у справі № 713/1215/22. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108178030.

Вирок Козельщинського районного суду Полтавської області від 29 квітня 2020 р. у справі № 533/409/20. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/88998790.

Вирок Ірпінського районного суду Київської області від 26 серпня 2022 р. у справі № 366/2908/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105911258.

Вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 березня 2013 р. у справі № 2108/4014/2012. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/32237317.

Вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2018 р. у справі №195/149/18. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/72835474.

Мовчан Р.О. Диференціація відповідальності за посягання на безпеку довкілля за проєктом КК: переваги, недоліки, перспективи. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». 2023. № 2. С. 301–306. DOI https://doi. org/10 .24144/2788-6018 .2023 .02 .52 . URL: http://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/APP-02_2023_FINAL.pdf.

Мовчан Р.О. Регламентація відповідальності за посягання на довкілля у проєкті КК України та кримінальному законодавстві європейських країн: порівняльно-правовий аналіз. Правова держава. 2023. № 49. С. 49–57. URL: http://pd.onu.edu.ua/article/view/276056.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-14

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право