Деякі пропозиції щодо вдосконалення нормативного закріплення положень п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодекс України

Анотація

Проблематика, яка розглядається в статті, відповідає таким міжнародним та європейським стандартам кримінального судочинства, як забезпечення права на ефективне досудове розслідування та права на справедливий суд, в частині правової визначеності формулювання обставин, передбачених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (однієї з підстав закриття кримінального провадження судом). Розглянуто практичні аспекти застосування п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України в світлі позицій, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 лютого 2023 року (зокрема, що поняття «злочин проти життя та здоров’я особи» охоплює не лише злочини, передбачені у розділі II Особливої частини КК України, а може включати й інші види злочинів, в яких об’єктом посягання є суспільні відносини щодо безпеки життя та здоров’я особи).
У статті звернена увага на окремі недоліки нормативного закріплення положень п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України. Обґрунтовано, що положення п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України є недостатньо узгодженими з нормами кримінального права, які закріплюють інститут давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49, 106 Кримінального кодексу України), в частині формулювання випадків, за наявності яких суд не може закрити кримінальне провадження. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства. Зокрема, положення п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу запропоновано викласти у наступній редакції:
«не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків, якщо згідно із законом України про кримінальну відповідальність давність не застосовується або за вчинення злочину може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі».
Крім того, звернена увага на юридико-технічний недолік: підстава, передбачена п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу, повторюється двічі (у абзацах п’ятому та сьомому ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу, а також у третьому та четвертому абзацах ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу). Таке дублювання не має ніякого змістовного навантаження та потребує виключення.