Теоретико-праксеологічне обгрунтування форм і напрямів реалізації експертної ініціативи під час проведення судово-ветеринарної експертизи

Анотація

У роботі подано теоретико-праксеологічне обґрунтування та деталізовано форми й напрями реалізації експертної ініціативи під час проведення судово-ветеринарної експертизи з урахуванням специфіки предмета й об’єктів останньої.
Сформульовано авторську дефініцію поняття «ініціатива експерта», зміст якої полягає в тому, що це правова категорія, а також явище ініціювання почину суб’єктами судово-експертної діяльності, реалізовуючи право на яку, судовий експерт під час дослідження конкретних об’єктів має можливість вийти за межі експертного завдання, сформульованого суб’єктом призначення судової експертизи у кримінальному провадженні чи суб’єктом його залучення в іншому виді судочинства або суб’єктом її замовлення поза межами судочинства та реалізує цю можливість шляхом формулювання на власний розсуд додаткових фактів і обставин, що мають значення для встановлення істини і викладені у висновку судового експерта, а також це будь-який почин державної спеціалізованої установи, що здійснюється для реалізації політики щодо експертного забезпечення судочинства.
Продемонстровано те, що феномен експертної ініціативи може бути реалізований не лише в кримінальному провадженні, а й в інших видах судочинства і навіть поза його межами. Це, своєю чергою, уможливлює розширення меж компетенції суб’єктів судово-експертної діяльності, відповідно зумовлює розширення частин висновку судового експерта за рахунок доданої дослідницької інформації, що є результатом експертної ініціативи.
Установлено, справи, стосовно яких йому не були поставлені запитання, та інші його починання, передбачені правом судового експерта на експертну ініціативу, що здійснюються під час реалізації професійних функцій для експертного забезпечення правосуддя.
Установлено, що доказова сила висновку експерта від реалізації судовим експертом права на ініціативу збільшиться. Судовий експерт використовує це право виключно у випадку суттєвого, іноді вирішального значення для розслідування правопорушення.
Стверджується, що установлені судовим експертом у межах реалізації ним права на ініціативу експерта фактичні дані та обставини мають таке ж доказове значення, що й відповіді на прямі запитання суб’єкта призначення судової експертизи чи залучення судового експерта, викладені в його висновку.