Концепція "живого права" Е. Ерліха з точки зору специфіки суспільних відносин у глобалізованому світі
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.04.102Ключові слова:
соціологічне право, концепція «живого права», Е. Ерліх, право соціальних спілок, право юристів, державне право, суспільний лад, правопорядокАнотація
У статті визначено зміст і значення поняття «живе право» Е. Ерліха з точки зору специфіки суспільних відносин у глобалізованому світі. На думку автора, дотримуючись теорії «живого права» Ерліха, вивчення права виключно як писаного, статичного явища, обмеженого законом, суттєво звужує його рамки. У зв’язку з цим соціальним джерелом правоутворення слід визнати суспільні відносини, їх динаміку, суспільну практику, появу нових потреб, механізми захисту інтересів, інші суспільні перетворення.
Встановлено, що, згідно з концепцією Е. Ерліха, феноменами права суспільства є «право держави», «право юристів», «право суспільних спілок».
Інтерпретація концепції «живого права» Е. Ерліха не повинна протиставляти її офіційному праву. Позитивне державне право не виключає можливості набуття соціальної дієвості та статусу «живого права». У рамках соціологічного праворозуміння зазначається, що держава, утримуючись від втручання в певні сфери, повинна делегувати свободу саморегуляції профспілкам, оскільки держава є одним із видів суспільних союзів. Відповідно до закону держави, перш за все має залишатися роль захисника встановленого ладу.
Встановлено, що праворозуміння Ерліхом феномену «права юристів» передбачає узгодженість змісту норми зі змістом конкретної справи, тобто здатність наділити норму змістом і ознаками, які могли б повністю забезпечити регулювання конкретної справи. «Право юристів» – це творча діяльність, сутність якої зводиться до формулювання норм-рішень, що безпосередньо випливають із суті суспільних відносин. У сучасному глобалізованому світі це явище має аналог у правовій діяльності міжнародних судових інституцій.
Підкреслюється, що ефективність права з точки зору його соціальної дії безпосередньо залежить від дій окремих соціальних об’єднань. Будь-який суспільний лад містить елементи примусу (це норми звичаю, моралі, релігії, такту, пристойності), які забезпечують підкорення індивідів союзу без обмеження їх свободи дій. На думку автора, паралель таким ідеям можна знайти в динаміці та трансформаціях суспільних відносин у сучасному глобалізованому світі.
Посилання
Bihun V.S. Eugene Ehrlich: Life and Legacy of Jurisprudence (an actual scientific essay). Problems of philosophy of law. 2005. Volume III. № 1-2. P. 105–126.
Biriukov R.M. Globalization and its impact on the legal sphere. Ukrainian-Greek International Scientific Legal Journal “Comparative Legal Studies”. 2009. Issue 2. P. 36–40.
Huralenko N.A. Judicial cognition of law: praxeological dimension: a monograph. Chernivtsi: Technodruk, 2013. 352 p. Ерліх Є. Про живе право. Проблеми філософії права. 2005. Том ІІІ. № 1-2. P. 194–200.
Koban O.G. E. Ehrlich’s Doctrine of Living Law: Demand of the Present. Legal scientific electronic journal. 2014. № 1. P. 22–24. (P. 24)
Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. München; Leipzig: Duncker & Humblot, 1913. 409 p.
Kelsen H. Eine Grundlegung der Rechtssoziologie. Arhiv fur Sozialwissenschaft und Sozialpolitik. 1915. P. 839–876. P. 839.
Michaels R. The Re-Statement of Non-State Law: The State, Choice of Law, and the Challenge from Global Legal Pluralism. Wayne Law Review. 2005. N 51. P. 1–54.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 О.В. Щербанюк, А.З. Маник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.