Правове регулювання немайнового права на зображення
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.36Ключові слова:
авторське право, права на зображення, право на публічність, особистість, зображення, гармонізація з ЄСАнотація
Сьогодні образ особистості займає ядро комунікаційного процесу, оскільки він присутній скрізь, і щодня існує велика кількість видів його використання, незалежно від того, сприймався він професійно чи ні, і існує незліченна кількість випадків, де зображення продається та стає предметом торгівлі в обмін на гроші, оскільки право на зображення — це право особи, яка його представляє, протидіяти публікації свого зображення та продавати його, коли це необхідно. Кожна людина має право на зображення, незалежно від того, чи є воно є анонімне чи відоме. Це право регулюється нормами цивільного права, і тому воно відрізняється від авторського права (яке регулюється законом про інтелектуальну власність). У цій статті проаналізовано множинність прав на зображення та класичні конфліктні відносини між правом на власне зображення та авторським правом. Проаналізовано основні механізми правової охорони зображення особи в окремих юрисдикціях, як в рамках цивільно-правової, так і в рамках традиції загального права. Класичний підхід розглядає права на зображення як зовнішнє обмеження авторського права, а тому характеризує відносини між правами на зображення та авторським правом як переважно конфліктні за своєю природою. Тим не менш, можна також зосередитися на збігах між правом на власний імідж і авторським правом, оскільки обидва відносяться до нематеріальних активів, які поєднують в собі як позапатримоніальні, так і патримоніальні інтереси. У цьому відношенні авторське право може слугувати моделлю для можливого створення європейського патримоніального права на власне зображення. Хоча ідея сприяння визнанню або створенню нового права інтелектуальної власності для захисту економічних атрибутів іміджу особи у національних юрисдикціях держав-членів ЄС, натхненна американським правом на публічність, не є новою і висувалася доктринальними колами як у цивільному праві, так і в традиції загального права, нові безмежні реалії поширення і комерціалізації іміджу, а також утвердження надійного захисту для гідні атрибути зображення особи у практиці Європейського суду з прав людини підкреслюють необхідність і можливість конструювання європейського патримоніального права на власне зображення. Унікальний прототип авторського права, що складається з синтезу позапатримо- ніальних і патримоніальних інтересів, може бути використаний як модель для побудови такого права.
Посилання
Чи існують авторські права на повідомлення або фотографії, розміщені в інтернеті? URL:https://minjust.gov.ua/m/chi-isnuyut-avtorski-prava-na.
Dutch Auteurswet (Authors' law) of 1912.
RGZ 45, Judgment of 28 December 1899, Bismarck, 170, at 173.
For the judicial recognition of the general right of personality in Germany via pivotal decisions of the Federal Supreme Court and the Federal Constitutional Court see: Paul M. Schwartz, and Karl-Nikolaus Peifer. "Prosser's Privacy and the German Right of Personality: Are four privacy torts better than one unitary concept.” California Law Review 98 (2010): 1925-87, at 1947, with reference to the Schacht case (Federal Supreme Court, 7 NJW, 1404, 1405 (1954) and the "Herrenreiter” case (Federal Supreme Court, BGHZ 26, 349: award of damages for personality rights).
Giorgio Resta. "The New Frontiers of Personality Rights and the Problem of Commodification: European and Comparative Perspectives.” Tulane European and Civil Law Forum 26 (2011): 33-65.
BGH, 1-12-1999, Marlene Dietrich, in JURISTENZEITUNG 1056 (2000).
William van Caenegem. "Different Approaches to the Protection of Celebrities against Unauthorised Use of their Image in Advertising in Australia, United States and the Federal Republic of Germany.” European Intellectual Property Review 12 (1990): 452-58.
Stephen Barnett. "‘The Right to One's Own Image': Publicity and Privacy Rights in the United States and Spain.” American Journal of Comparative Law 47 (1999): 555-582.
Huw Beverley-Smith, Ansgar Ohly, and Agnes Lucas-Schloetter. Privacy, Property and Personality, Civil Law Perspectives on Commercial Appropriation (Cambridge Studies in Intellectual Property Rights Series). Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2005, p. 164.
"The application of article 1382 of the Civil Code is considerably simplified, to the point of becoming purely formalistic, as both fault and non-material prejudice are held to be made out by the fact that the "right” to privacy has been...infringed...the link with the tortious liability rules of Article 1382 of the Civil Code (is) loosened”.
Article 10, under the heading "Abuse of a third party's image”, provides that "everybody is entitled to seek judicial protection against the publication of that person's image, as well as the image of his or her spouse, parents or sons and daughters, whenever such publication occurred in a situation and context other than those where exposure or publication is permitted by the law, or whenever the publication results in prejudicing that person's or his or her kin's reputation. Judicial protection includes both order for cessation and right to be awarded damages”.
The basic rule in respect of the use of a person's image is that the portrait of a person cannot be shown, reproduced or put on the market without the consent of its legitimate owner.
See: Federica Gioia. "Property, Privacy and Personality Research Stream, Comparative Aspects of Personality Rights: Research Project and Case Studies.” URL: http://www2.law.ed.ac.uk/ahrc/files/92_pppcasestudiesfinaljan07.pdf.
Pretura di Roma, 18 April 1984 ([5]). See also: Pretura di Roma, 18 February 1986, in Dir. Aut., Note 6 above, at 215, with comment of Assumma, "Lo sfruttamento a fini pubblicitari della notorieta di attori, artisti e sportivi” Pretura di Roma, 15 November 1986, Claudio Baglioni v. Colgate Palmolive, in Temi Romana, Note 7 above, at 744, with comment of Lombardi, "Pubblicita” commerciale lesiva di diritti della personalita di noto artista”.
Silvio Martuccelli. "An up and coming- The right of publicity: Its birth in Italy and its consideration in the United State.” Entertainment Law Review 4, no. 4 (1993): 109-15.
Court of appeal of Athens 2006/1993, Apx. Nop., 1993, 334; Court of appeal of Thessaloniki, App. МГ, 1205; Court of appeal of Piraeus, 913/2006.
SilviaGrazioli.Italy:Italy'srobustimagerights regime 2017. URL: https://www.lexology.com/library/detail.aspx?g=681c1868-9118-44aa-b9f9-ffed65a98c02.
Catherine Walsh. "Are personality rights finally on the UK agenda?” European Intellectual Property Review 35, no. 5 (2013): 253-60.
Jason Romer. "Image is everything! Guernsey registered image rights.” Entertainment Law Review (2013): 51-56. As Romer notes "Guernsey image rights are property rights acquired by the registration of a "personality” in Guernsey's Register of Personalities and Images, which gives the proprietor of the registered personality exclusive rights in the images associated with or registered against that registered personality”.
Reklos and Davourlis v. Greece, no. 1234/05, 15 April 2009.
See: Khmel v. Russia, no. 20383/04, § 40, 12 December 2013; Kuchl v. Austria, no. 51151/06, § 58, 4 December 2012; Von Hannover v. Germany (no. 2) nr. 40660/08 and 60641/08, §§ 95-96, ECHR 2012; Eerikainen and Others v. Finland, no. 3514/02, § 61, 10 February 2009; Khuzhin and Others v. Russia, no. 13470/02, § 115, 23 October 2008; Gurgenidze v. Georgia, no. 71678/01, § 55, 17 October 2006; Sciacca v. Italy, no. 50774/99, § 29, ECHR 2005-I, and Von Hannover v. Germany, no. 59320/00, §§ 50-53, ECHR 2004-VI).
For the possibility of creating celebrity rights under article 8 of the ECHR, see: David
S. Welkowitz. "Privatising Human Rights? Creating Intellectual Property Rights from Huma Rights Principles.” Akron Law Review 46 (2013): 675-726. The author also refers to the opposite precedent in the case Vorsina v. Russia (no. 66801/01, 5 February 2004), where the ECHR refused the application of the heirs of a man whose portrait was used on bottles of beer on the grounds that by giving the portrait in question to a local museum, the family "had agreed, in principle, that the portrait may be seen by others” and also that the brewery's use did not dishonor the family. Nevertheless, as the author states it is highly possible that this is a special case since the question was about the picture of a deceased person.
See, for example: Balan v. Moldova, no. 19247/03, pp. 34-35, 29 January 2008) (copyright); Anheuser-Busch, Inc. v. Portugal, no. 73049/01, p. 10, 11 October 2005) (Chamber opinion); Anheuser-Busch, Inc. v. Portugal, no. 73049/01, 11 January 2007) (Grand Chamber) (trademark registration application).
Бааджи Н.П. Піратство як порушення авторських та суміжних прав. Актуальні проблеми держави і права: зб. наук.праць. Одеса: Юридична література, 2011. Вип. 59. С. 336-341.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 С.Б. Булеца, В.О. Чепурнов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
